ГОЛОДОМОР мовою свідків та документів

Згадайте нас – бо ж ми колись жили. Зроніть сльозу і хай не гасне свічка! Ми в цій землі  житами проросли, Щоб голоду не знали люди вічно.

Щороку, в останню суботу листопада, Україна схиляє голову перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях. На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у Вишеньківській сільській бібліотеці відкрито виставку-факт «Голодомор мовою свідків та документів». На місці встановлення пам’ятного знака «Жертвам голодомору» жителі територіальної громади вшанували пам’ять убієнних голодом. На заході були присутні органи місцевого самоврядування, працівники культури, голова ветеранської організації, представники УПЦ,  жителі села, представники депутатського корпусу, педагогічного колективу та учні місцевої школи. Зі вступним словом виступила депутат районної ради О.С. Кулик. Настоятель Вишеньківського храму, протоієрей отець Ігор Горохівський провів богослужіння. Учні місцевої школи поклали квіти до підніжжя пам’ятника. У суботу, 25 листопада, з 16-ї години кожна домівка нашого села приєдналася до всеукраїнської акції “Засвіти свічку!”. Цей вогник – символ нашої скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів співвітчизників.

Україна пам’ятає!
Світ визнає! 

Коментувати

Be the First to Comment!

  Subscribe  
Notify of