Афганістан: біль душі і пам’ять серця

П’ятнадцятого лютого наша держава відзначатиме двадцять дев’яту річницю виведення військ з Афганістану.


Багато років минуло відтоді, як українська держава перегорнула історичну сторінку, але біль та страждання від воєнних втрат, пережитого досі відгукуються в серцях афганців і їхніх дітей та матерів, які з нетерпінням чекали повернення своїх рідних. В Хмільницькому районі у 1980-х роках було створено міськрайонну Спілку ветеранів війни в Афганістані. Головою Спілки нині є Володимир Миколайович Гончарук, який у спекотному чужому краї більше року був пілотом радянського гвинтокрила. Голова спілки та її члени роблять все для того, щоб людська пам’ять не забула афганських подій, щоб не відлетіли у небуття спогади про наших  загиблих земляків.
У приміщенні Спілки ветеранів війни в Афганістані розміщено музей. Світлини афганських побратимів, військова амуніція тих часів та різноманітні речі, навіть парашут – все це було привезено з Афгану воїнами-інтернаціоналістами. Деякі речі в музеї далеких часів Другої світової війни, а є й сучасніші – із зони АТО. Кожного року силами членів спілки проводяться різні пам’ятні заходи, серед яких екскурсії – в музей для школярів.

От і вчора, 8 лютого, до музею завітали учні третього та четвертого класів четвертої міської школи (вчителі Дробаха Олена Дмитрівна і Канахівська Світлана  Володимирівна).Цікаву екскурсію для допитливих школяриків провів колишній сержант, воїн-інтернаціоналіст Юрій Анатолійович Раїн. Допомагав йому учасник антитерористичної операції Василь Олександрович Бєліков. Діти з цікавістю слухали розповіді про чужу країну, їхні традиції та клімат. Дівчаток вразило життя жінок у країні гір та пісків, а хлопчики із захопленням роздивлялися зброю часів афганської війни та сучасної – із зони АТО.
Найбільшої зацікавленості у хлопчаків викликала можливість приміряти справжній бронежилет, каску і навіть спробувати себе в ролі радянського пілота, одягнувши його екіпіровку. Вони фотографувалися і гаряче дискутували про почуте й побачене. В ході екскурсії Юрій Анатолійович розповів дітям про тих, хто не повернувся з чужини і тих, кого смерть забрала уже вдома. Їхні фото висять тут же, в музеї, між іконами. І пам’ять про них буде жити доти, доки їх пам’ятатимуть земляки.

Коментувати

Be the First to Comment!

  Subscribe  
Notify of