Ці фото зроблені в один день 26 липня цього року. На них зображені пам'ятні знаки жертвам голодомору в Хмільнику та Могилеві-Подільському. 

Ці світлини є свідченням того, як місцеві влади шанують свою історію та бережуть пам'ять про мільйони невинно убієнних людей. Ця пам'ять потрібна не
мертвим, вона потрібна живим. Вона потрібна для того, аби таке страшне лихо більше ніколи, ніколи не повторилось на землі! В Могилеві-Подільському міська влада довела свою шану встановленням меморіального знаку. Ця композиція породжує уяву про ті страшні часи, викликає співчуття та шану до людей, які стали жертвами режиму. Територія навколо нього завжди прибрана, чиста, викошена. Цей знак не може залишити байдужим нікого, тому люди часто приходять до нього, аби вшанувати пам'ять, помолитись, покласти квіти.
   В Хмільнику, аби дійти до пам'ятного хреста, потрібно про- биратись через бур'яни та хащі, а ще через купи сміття та каміння. Територія заросла так, що ще трохи, - і того хреста взагалі не буде видно. Що це, - зневага чи безгосподарність і безвідповідповідальність міських чиновників? Невідомо. Але факт залишається фактом і виглядає це як наруга над душами покійних, як геноцид пам'яті.