Живу у Києві з 1982 року, в липні цього року 2 тижні провела в рідному місті Хмільнику. Радію розвитку та позитивним змінам, які відбуваються на окремих вулицях міста, в його інфраструктурі. Але хочу поділитися деякими сумними, м'яко кажучи,  враженнями.

Автовокзал Хмільника,  так звані «автобусні ворота» міста-курорту. Сюди приїздять люди на відпочинок і лікування.  Я думаю, що   місту це вигідно. Приїхали, і що ж вони, ці потенційні «туристи», бачать? Що першим їх зустрічає? Жалюгідний приречений стан будівлі вокзалу і території навколо нього, відсутність елементарного сучасного чистого туалету хоч би на дві «кабінки».   Дивно, і навіть з порушенням Закону, етикеткою на стовпі, на 5 платформі (саме тій, що «на Київ») поміж лавок для пасажирів позначене місце «для паління».  Щодо зупинки для міських маршруток, і взагалі  – слів не доберу, її стан просто жахливий.  
Автовокзал і територія навколо нього нагадує якесь спустошене місце, за останні двадцять п'ять років тут нічого не змінилось. Стан будівлі став лише гіршим, не доглянутим, напівзруйнованим.
На автобусне сполучення  «Хмільник-Київ»  (рейс тривалістю більше 5 годин) регулярно відправляють автобус "Еталон" (мені довелося їхати саме на такому в обидва боки).  Машина справна, їде нормально... Однак водій за кермом один і туди, і назад (дай, Боже, йому міцного здоров'я!). Для пасажирів також їхати "Еталоном" такий довгий рейс - важко.  До речі, у тому, що їхав 2 липня цього року о 14.35 з Києва на Хмільник,  навіть місця відповідно квитків не позначені. А 14 липня цього року на рейсі "Хмільник - Київ",  люди стояли аж до Коростишева. Воно й зрозуміло, бо всім треба їхати, але ж нема на чому, а отой «київський» автобус виручає всіх, адже інших рейсів у цьому напрямку в потрібні людям  години просто не передбачено.
Вартість квитка однакова - 197-205 гривень, в залежності  де купуєш – в Києві, чи у Хмільнику. Дивно, але чомусь на ціну квитка ніяк не впливає вид транспортної одиниці. А на автовокзалі у Хмільнику відповіді на запитання: «Який автобус буде?»  взагалі не знають, відповідь проста:  «Який  подадуть, нам не кажуть...». От і виходить, що купуєш квиток і не знаєш, на чому поїдеш. Так не повинно бути.
Після цієї подорожі супроводжує мене рій запитань та негативних емоцій, які викликають образу та обурення, адже  такого не було навіть у «голодні 90-ті»… 
Вважаю, що  керівництву міста потрібно звернути увагу на дану проблему та втрутитись у її вирішення. 
На автовокзалі потрібно навести порядок, адже це перше, що потрапляє на очі  гостей міста і формує у них негативну думку та неприємні враження про славне місто-курорт. 

Фото автора.