Зазвичай більшість журналістів пишуть статті про людей знаменитих, які прославили нашу Україну або іншу державу в тій чи іншій галузі. І це правильно, бо про таких людей повинно знати суспільство. Але бувають звичайні громадяни, які живуть у селі і своєю працею також заслуговують поваги і вдячності. В теперішній час в багатьох сферах нашого життя на зміну всьому застарілому приходять новітні технології. Наприклад, на полях нинішніх фермерських господарств  працюють потужні трактори і комбайни, а на присадибних ділянках добре допомагають селянам міні-трактори. Та все ж є ще немало напівручної або напівмеханізованої  роботи, без якої в селі не обійтися. 
  Шакула Микола Іванович народився в селі Воронівцях 31 жовтня 1958 року. Після закінчення восьми класів Воронівської школи, закінчив з відзнакою  Уланівське ПТУ-10, здобув право працювати на тракторах і комбайнах. Один рік пропрацював на тракторі на колгоспних полях, після чого  в травні 1977 року був призваний на службу в Радянську Армію. Служив в Латвійській РСР в ракетних військах акумуляторником. Після демобілізації в травні 1979 року працював в КОМІ АР на лісорозробках. Після повернення з Росії від Уланівського міжколгоспбуду був направлений  у Росію на навчання  на тримісячні курси, де здобув спеціальність екскаваторника. 
  Вісімнадцять років працював на екскаваторі в Чернятинському  кам'яному кар’єрі, рік - у Молдові, а  ще три роки працював на Сахаліні на риболовецькій плавбазі. Також три роки працював  у Києві електрозварювальником. Не обійшовся без Миколи Івановича і Чорнобиль, в якому він 123 доби рятував людство від атомного лиха, має посвідчення учасника Чорнобильської аварії ІІ категорії. 
  Микола Іванович дуже цікавиться  нашим минулим. Знає і читає книги про українських гетьманів, багато читає про новітню історію Другої світової війни. Може годинами розповідати про події і факти, про які раніше ніхто не знав. 
  Маючи  34 роки стажу, Микола Іванович  в 52-річному віці пішов на пенсію. Але маючи такий великий життєвий досвід, не сидить вдома склавши руки. 
  Немає в селі такої роботи, якої він не зміг би виконати. Ремонтує різні марки годинників, мобільні телефони, домашні млини, бензопилою ріже дерева і дрова, ремонтує сільські хати всередині і зверху, ручним сівником сіє на городі різні сільськогосподарські культури і виконує безліч  інших робіт, які неможливо навіть перерахувати. Будь-яку роботу він виконує завжди  старанно, на відмінно. Все, що робить Микола Іванович, дуже потрібне в селі. В селі Миколу Івановича називають майстром на всі руки. В житті він спокійна, чесна, працелюбна і безкорислива людина. Серед односельців користується повагою. Без таких людей село було б набагато біднішим. Микола Іванович має гарну сім`ю: дружину Тетяну, дві доньки та дві внучки.

Леонід КОЗАК, 
с.Пагурці