У Києві вбили таксиста із Жданівки

У Києві вбили  таксиста із Жданівки

   Звістка про страшне  вбивство таксиста на Київській окружній 28 серпня облетіла всю Україну.
   Чоловік та жінка з немовлям на руках, вночі зупинили автомобіль таксі і жорстоко вбили водія. Ним виявився 22-річний Олександр Качур із Жданівки. 

   Правоохоронці затримали зловмисників вранці, це громадяни Молдови. Справу розкрили майже за півтори доби. Проте рідні загиблого досі не можуть оговтатись від пережитого горя, жорстокості й цинізму нелюдів, що скоїли злочин. 

  - У мене було троє дітей, найстарша донька Ельвіна, молодший син Денис та наймолодший Олександр, - розповідає мама загиблого пані Світлана. –  У Києві я вже півтора року. З того часу, як народилась онучка, допомагаю доньці. Денис і Саша працювали разом в одній службі таксі та на одному автомобілі. Денис почав працювати раніше, декілька місяців тому, Олександр пішов до нього в напарники першого серпня. Ми відмовляли його працювати в таксі, бо він був дуже добрим за характером. Проте він сказав, що попрацює до кінця місяця, а потім прийме рішення, чи працювати далі…   Денис вдень працював, а Саша чотири дні працював в ніч, а потім навпаки, вони змінювалися. Вранці 28 серпня Денис мав змінити Олександра, але той додому не приїхав. Керівництву служби таксі також не було відомо його місце перебування. 
  Коли брат загиблого кинувся на пошуки, спочатку було знайдено зачинений автомобіль зі слідами крові всередині, потім у соцмережах перехожі, що знайшли Олександра,  почали викладати фото, на яких Денис впізнав брата. Загиблий на той час вже був у моргу. 
   - Він потрапив до моргу о 6:20 ранку як безіменний, - каже Світлана Качур. - Документів при ньому не було. Їх потім знайшли разом з барсеткою в кущах. 
Рідні загиблого вважають, що Олександр зупинився вночі незнайомцям, тому що вони були з маленькою дитиною. І смертельний напад ножем скоїли у присутності немовляти. 
   - В автомобілі були сліди боротьби: це порізи ножем та кров по всьому салону. Саша вискочив з машини і ще пройшов декілька десятків метрів, зупиняючи автомобілі, що їхали повз. Зупинився лише один водій, син помер у нього на руках. Поки приїхала швидка, він вже стік кров’ю, тож врятувати його не вдалось. 
   В автомобілях таксі є кнопка виклику, яку водії натискають в разі небезпеки. На цей сигнал    з’їжджаються всі таксисти, які є поблизу. Він міг би цією кнопкою скористатись, та напад був несподіваним, тому не встиг. 
   Після скоєного зловмисники до ранку на автомобілі загиблого їздили вулицями міста.
   - Цей напад  мав корисливий мотив: заволодіння коштами, а також цінними речами, - зазначає прес-секретар прокуратури міста Києва Надія Максимець. –  Чоловік ножем поранив водія, а коли той  вискочив з автомобіля, зловмисники на цьому ж авто втекли з місця події і вже ближче до ранку залишили авто в іншому місці. З собою вони забрали речі загиблого: два мобільні телефони, банківські картки та кошти. Проте зняти кошти з карток та здати телефони в ломбард, що вони намагались зробити - не вдалося.  Вдома у них були виявлені речові докази, одяг зі слідами крові.
   За даним фактом  порушено кримінальне провадження за ч.2, ст.115 КК України.
   Зловмисникам загрожує до 15 років позбавлення волі, або довічне ув’язнення. Поки триває слідство, їм обрано безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців. Чотиримісячна дитина, що була присутня під час скоєння злочину, є рідною дитиною жінки. Чи є другий підозрюваний біологічним батьком, поки що не встановлено. Зараз вона перебуває під наглядом лікарів. 
   Після загибелі Олександра брат загиблого Денис звільнився з роботи. Зі слів матері, він звинувачує себе у тому, що сталось. 
   За шестирічний досвід роботи служби таксі,  де працювали брати, це перший такий трагічний випадок. 
   Рідні Олександра згадують його як світлу, доброзичливу людину. Важкий біль втрати сестра Ельвіна загиблого описала у віршах: 

Тебе немає, брате мій, навік,
А скільки планів в нас було з тобою,
І сльози котяться щораз з моїх повік,
Ти всю любов забрав туди, з собою.
Так хочеться повірити у те,

Що в тебе там все добре, там все краще. 
І хочу говорити про усе,
Та з кожним днем стає все важче.
Приходь до мене хоч у сні,
Я тобі дуже-дуже вдячна
За всі прожиті разом дні,
А зараз вже мені так лячно.
Я більш тебе не обійму,
І не посиджу біля тебе,
За руку більше не візьму,
Бо ти живеш тепер на небі!

Юлія Шандра

%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%be%d1%81%d0%ba%d0%b0 %d1%81%d0%b0%d0%b8%cc%86%d1%82 %d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%bc%d0%b0

Схожі новини