Уявімо собі місце гармонії, відпочинку та спокою - ліс. Саме сюди ми приходимо, аби відпочити душею, надихатися чистим повітрям, насолодитися співом пташок і шелестом листя, намилуватися красою. Але не завжди наші уявлення співпадають з реальністю, бо є такі "відпочивальники", які хоч і знають, що сміття після себе необхідно прибирати, та, на жаль, цього не роблять. А те сміття не зникає ж безслідно. Його прибирають, і на жаль, зовсім не ті, хто смітить! 

  Отож нещодавно до такої справи долучилися діти 6-А класу школи-гімназії №1. Разом зі своїм класним керівником – вчителем біології Кулініч Ольгою Миколаївною та батьками Наталією Бакревою і Олесею Сирих, потрудилися добряче, прибравши від сміття чималу територію лісу. Дітки, які того дня збирали та складали сміття у мішки для себе зробили висновок один: не засмічувати значно простіше, ніж прибирати. Переконані, що той, хто хоч раз прибире засмічену територію, вже не кидатиме сміття, де заманеться, ніколи.   
  Шестикласники були ду-же вражені тим, чого тільки  «поціновувачі природи» не залишають після свого відпочинку! 
Прикро, що люди не хочуть розуміти, що усі ці «атрибути» від проведеного відпочинку несуть неабияку загрозу не лише лісовим насадженням та мешканцям лісу, а й порушують екосистему… Через таку байдужість страждають легені нашої планети та й все людство в цілому. Адже, приміром, лише звичайна залишена газета перегниває 2-3 роки, поліетиленові пакети близько 200 років, а пластмасові пляшки – 500 років! Це вражає, тому необхідно дбати про чистоту не тільки на території, де живете і працюєте, але й там, де відпочиваєте.
  Того дня всі добре попрацювали, та незважаючи на це - враження залишились позитивними. Чому? Тому що поєднали корисне з приємним. Саме після плідної роботи діти разом з дорослими влаштували пікнік, на якому усі гарно відпочили та дізнались багато цікавого від вчительки про природу та довкілля. І найголовніше: показали власним прикладом іншим, як треба поводитись на природі.
  Хочеться, аби їхню роботу оцінили й інші діти та дорослі і не смітили ані в лісі, ані деінде. А можливо, хтось ще бажає долучитись до такої потрібної справи? Пам’ятайте старе і загальновідоме правило: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Адже всі ми хочемо жити в чистоті  та милуватися красою. Чи не так? 

Наталія Черненька.
"Життєві обрії"