Яке сьогодні свято, яким цей день був в історії, хто сьогодні святкує іменини. Про це та інше читайте у добірці від Життєвих обріїв.

1 листопада у світі - день ворожіння на кавовій гущі, день вегана, у Болгарії день народних будителів, день мертвих у Мексиці, у католиків день усіх святих, а православні – вшановують пам'ять преподобного Іоанна Рильського. У народному календарі проводи осені. Є й інші свята сьогодні, є прикмети цього дня, які розкажуть вам багато про що, а є речі, які робити не можна.

1 листопада відзначають День ворожіння на кавовій гущі. Зацікавленість людей езотерикою та різним ворожінням народили і таке свято. Тим паче, дізнатися про долю завдяки маленьким кавовим зерняткам – вельми цікаво, це можна зробити вдома, самостійно і без особливих витрат.

Отже, ворожіння на кавовій гущі – один із найпоширеніших проявів побутового окультизму. Його сенс полягає у вивченні форми кавової гущі, що залишається у чашці після того, як каву випили.

Міжнародний день вегана - свято, що з'явилося 1 листопада 1994 року, коли веганська спільнота відзначала своє 50-річчя.

Слово веган було утворено Дональдом Вотсоном з перших трьох та останніх двох букв англійського слова "vegetarian". Цей термін почав використовуватися веганською спільнотою, заснованою Вотсоном 1 листопада 1944 року у Лондоні.

Вегани – це суворі вегетаріанці, які не тільки виключають зі свого раціону м'ясо та рибу, а й будь-які інші продукти тваринного походження – яйця, молоко, мед тощо. Вегани не носять одяг зі шкіри, хутра, вовни та шовку і не користуються продуктами, що тестувалися на тваринах.

Причини відмови можуть бути різними, але основна - небажання бути причетним до вбивства тварин і жорстокого поводження з ними.

Щороку 1 листопада у Болгарії відзначається День народних будителів. Свято ще відоме як День лідерів Відродження.

Будителями у Болгарії називають активних діячів національного та культурного відродження початку та середини 19 століття, коли країна ще перебувала під османським пануванням. Вони були здебільшого простими вчителями та духовниками, але своїм подвижництвом вони зуміли задати поштовх до зростання національної самосвідомості. Завдяки їхнім зусиллям у Болгарії з'явився театр, стали розвиватися сучасні літературні жанри, набула розвитку наукова справа.

Два перші листопадові дні в католицькій церкві присвячені пам'яті померлих: 1 листопада День усіх святих (All Saints' Day) і 2 листопада День поминання померлих (All Souls' Day) слідують один за одним.

1 листопада православні відзначають перенесення мощей преподобного Іоанна Рильського — святого, шанованого як покровителя болгарського народу. Іоанн народився наприкінці 9 століття у родині благочестивих поселян у селі Скрино. Хлопчик рано втратив батьків і в дитинстві почав працювати пастухом. Якось господар стада побив Іоанна за те, що той втратив корову з телям. Хлопчик звернувся з молитвою до Бога, і у відповідь з'явилося диво: пастух знайшов пропажу, а потім переніс теля через річку, ідучи водою, ніби сушею. Хазяїн побачив це і щедро нагородив юнака.

Пізніше Іоанн прийшов послушником до одного з прилеглих монастирів, де навчився читати і писати, почав вивчати богословські книги. За деякий час він прийняв чернечий постриг і усамітнився в лісі. Одного разу на його оселю напали розбійники, і Іоанн був змушений переселитися до печери. Там він у молитвах прожив 12 років. Зрештою слава про преподобного поширилася світом, і до нього почали приходити хворі, шукаючи в нього зцілення. Рятуючись від уваги людей, Іоанн перейшов до іншої печери, де трудився сім років, і терпів спокуси від бісів.

Нове місце перебування святого знову стало відоме. Навколо печери Іоанна почали селитися паломники, які шукали усамітнення, і тут зявився монастир. Преподобний Іоанн став ігуменом обителі, наставляючи братію прикладом праведного життя. Перед смертю святий обрав наступника, а сам пішов у печеру, де провів останні п'ять років життя.

Через 30 років після смерті Іоанн з'явився ігумену Рильського монастиря і велів перенести його мощі в місто Средець (нині Софія). Мощі святого були виявлені нетлінними.

В Іванів день проводжали осінь і зустрічали зиму. З цього часу розпочиналися справжні морози. "Хто в листопаді не мерзне, тому і в хрещенську холоднечу не замерзнути", - говорили в народі. Спостерігали також за погодою: якщо йшов сніг і було холодно, то й весну слід було чекати пізню та холодну; якщо траплялася відлига – наступна весна обіцяла бути теплою.

Іменини: Дмитро, Іван, Леонтій, Михайло, Микола, Павло, Петро, Сергій, Фелікс.

За інформацією interfax.com.ua

  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:---------------  

ХТО І КОЛИ ЗАЛИШИТЬСЯ БЕЗ СВІТЛА У ХМІЛЬНИЦЬКІЙ ГРОМАДІ

 

 

 Підписатись на телеграм канал Gazetahm.org 

Сподобалась новина - поділись нею з іншими.