Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури. Життя поетеси – це легендарний подвиг мужньої і мудрої людини, ніжної й нескореної жінки, геніального митця і борця.

Вже 150 років ім’я славетної письменниці на устах у всіх українців. Її творчість сповнена глибоких патріотичних почуттів до України. Якщо спитати українців, який твір Лесі України вони знають, найчастіше можна буде почути – «Лісова пісня». А справжні імена – Лариса та Зея – взагалі можуть викликати подив.

Народилася поетеса у Новограді-Волинському 25 лютого 1871 року. Її справжнє ім’я – Лариса Косач-Квітка. Маленькою Лариса була яскравим прикладом дитини-індиго. В 4 роки вона самостійно читала, в 5 - освоїла фортепіано, в 7 - почала писати вірші, в 12 - її друкували в іноземних ЗМІ. Незважаючи на успіхи дитини, батьки сприймали її як малорозвинену, тому не віддавали до школи (було соромно перед людьми).

В 9 років усі звичайні діти борються з лінню та шкільними уроками, а майбутній літературний геній боролася з туберкульозом. Після першої операції, коли дівчинці видалили вражені хворобою кісточки, її обидві руки та одну ногу зафіксували у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано. Її особистий рояль зараз знаходиться у музеї, що відкритий в селі Колодяжне.

Лариса Косач у підлітковому віці зрозуміла, що усі важливі європейські літературні шедеври варто читати в оригіналі. Тому вона спрагло почала вивчати мови. До 20 років дівчина вільно писала і говорила російською, польською, англійською, латинською, грецькою та давньогрецькою, французькою, німецькою, італійською та недовчила в останні роки життя іспанську мову. В 12-літньому віці вона переклала на українську “Вечори на хуторі біля Диканьки” Гоголя, що до неї не зробив жоден з професійних критиків. Перекладала Лося твори Гейне, Гюго, Гомера без словників. У 19 років вона написала підручник для школярів “Стародавня історія східних народів”, за яким вчилися її молодші брати і сестри, а також діти друзів сім’ї.

У 26 вона познайомилася з другом по хворобливому нещастю - Сергієм Мержинським, який давно боровся із затяжними сухотами. Її болі в кістках і нирках та його тяжкий стан поєднали молодих людей у спільному горі. Леся попри свої потреби доглядала хворого. Сергій помер у дівчини на руках, після чого вона до самої смерті не знімала траурної одежі.

Через якийсь час Леся Українка вийшла заміж за музикознавця Климента Квітку, який теж був хворий туберкульозом. Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року у віці 42 років через вкрай поганий стан здоров’я.

Її найвідоміші вірші  знає кожен українець, адже її слова стали "стрілами", що влучали в саме серце несправедливості: викривали всі жахливі діяння влади, говорили про недолю українського народу, звинувачували інтелігенцію у байдужості... Поетеса залишила нам твори, які й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті.
 

Напередодні ювілею поетеси Міністерство культури і інформаційної політики України презентує айдентику ювілейного року, створену агенцією Postmen: портрети письменниці, ініціали «ЛУ», на основі підпису драматургині, візуальна стилістика, властива українській графіці та літературі початку 20 століття. Візуальна комунікація об’єднує платформу заходів та розкриває багатогранну особистість Лариси Косач-Квітки.
Також, 29 січня 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про відзначення ювілею письменниці на державному рівні.

---

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:ПОНАД ТИСЯЧУ КНИГ ПОДАРУВАВ БІБЛІОТЕЦІ ПІДПРИЄМЕЦЬ З ХМІЛЬНИКА НА ВІННИЧЧИНІ