Із року в рік, у третю неділю червня відзначають своє професійне свято працівники медицини, яких лише у нашому місті налічується не одна сотня. Важко уявити своє життя без медицини, адже будь-яка людина, незалежно від віку та статі, бажає бути здоровою та прожити активне життя. Тож саме  до них, рятівників у білих халатах, ми щоразу біжимо безпомічні та безпорадні за порятунком, а вони в свою чергу лікують не лише тіло, а й душу. І немає  в світі більш відповідальної професії як лікар, адже вони рятують нам життя, а тому заслуговують поваги та пошани.  
  Мирослава Анатоліївна Ставська – лікар сімейної медицини  Хмільницького Центру первинної медико-санітарної допомоги. Її гарне ставлення до пацієнтів, щирість та професіоналізм завжди  викликають довіру. 

  Зазвичай вибір професії стає продовженням сімейної справи і майбутні лікарі виростають у справжніх медичних династіях. Та в родині Мирослави Анатоліївни не було медиків, проте ще з дитинства  вона мріяла приміряти білий халат, жартувала, що виросте і буде лікувати людей. Так воно й сталось. 
Тож премудрощі лікарського мистецтва Мирослава Ставська вивчала  у Вінницькому державному медичному університеті, де закінчила факультет  «Лікувальна справа» і «Терапія». Два роки  інтернатури проходила на базі міської клінічної лікарні №1 у м.Вінниці, набуваючи безцінні досвід та знання.  А після навчання майбутню лікарку доля привела в медичну родину Хмільницького поліклінічного відділення (зараз вже КНП "Хмільницький центр первинної медико-санітарної допомоги"), де певний час працювала підлітковим терапевтом. Згодом пройшла спеціалізацію з терапії та працює лікарем загальної практики сімейної медицини. 
  Мирослава Анатоліївна повертає людям здоров`я вже майже десять років. Лікарка завжди толерантна та терпелива, тож після розмови з нею вже з перших хвилин спілкування пацієнти відчувають покращення як душевне, так і фізичне.  Можливо, секрет полягає в тому, що вона любить людей і має щире бажання допомагати іншим. Всім своїм пацієнтам дарує тепло і турботу,  адже кожен з них заслуговує на це, розуміє, що підтримка їм потрібна, як ніколи в житті. 
Не уявляє  Мирослава Ставська своєї роботи й  без відповідальних, чуйних та уважних своїх помічниць-медсестер Зої Григорівни Носової та Світлани Олександрівни Васильківської. Ці дівчата завжди виконують свої обов’язки з душею та щирим серцем. Славні трудівниці старанні та спостережливі, з чудовими професійними навичками, бо мають досить великий трудовий стаж. А головне повсякчас пам’ятають про те, ким працюють, і якщо комусь потрібна допомога, не гаючи часу, роблять все, що від них залежить. І хоч вони не лікарі, проте пишаються тим, що медсестри.
  - Жодного дня, жодного разу я не пошкодувала, що освоїла та обрала таку непросту професію, як лікар. Якби переді мною постав ще раз вибір, безумовно, обрала б ту ж професію, - наголосила Мирослава Ставська. 
  На завершення розмови лікарка привітала усіх медичних працівників з професійним святом. Побажала не тільки дбати про здоров'я оточуючих, а й берегти своє. А ще - успіхів в роботі, добра, щасливого довгого життя  з приємними спогадами, розумінням і вдячністю людей.

Наталія Черненька. 
Фото Богдана Москалюка.