Нерест – це особливий та надзвичайно важливий період у житті мешканців водойм, коли відбувається їх розмноження, у цей період вони стають вразливими і безпомічними. В цей час, як ніколи, рибі потрібен спокій і затишок, вона потребує охорони від браконьєрів і від того, наскільки успішно та вдало пройде нерест, - залежить чисельність риби у наших водоймах та майбутнє рибних ресурсів.
З метою збереження середовища і умов відтворення водних біоресурсів Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області видано наказ від 14.03.2019 р. № 19-О «Про встановлення весняно-літньої заборони на вилов риби, інших водних біоресурсів в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області у 2019 році», яким визначено терміни заборони на вилов і добування водних біоресурсів у водоймах області. Весняно-літню заборону на вилов водних біоресурсів на період нересту в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області встановлено у такі строки: у річках та їх притоках – з 1 квітня по 20 травня; у водосховищах, озерах, ставках (за винятком ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури) та р. Дністер – з 1 квітня по 10 червня. Вилов раків у всіх рибогосподарських водоймах заборонений з 1 квітня по 10 червня.
Під час нересту забороняється як промисловий вилов риби, так і любительський і спортивний вилови. Також встановлено заборону на пересування неслужбових плавзасобів та здійснення певних видів господарської діяльності в водних об’єктах та прибережних захисних смугах, таких як днопоглиблювальні, бурові, а також видобуток гравію.
За порушення правил рибальства у нерестовий період передбачена відповідальність.Так, відповідно до п. 4.4. Правил любительського і спортивного рибальства в нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега. За порушення вказаного пункту настає адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 85 КУпАП у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від 34 грн. до 170 грн. і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від 170 до 510 гривень.
За грубе порушення правил рибальства в нерестовий період частиною 4 ст. 85 КУпАП передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від 340 грн. до 680 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від 510 грн. до 850 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Порушення порядку придбання чи збуту риби відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від 510 до 1700 грн. з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.
Окрім адміністративної відповідальності, за порушення правил рибальства у нерестовий період існує ще й кримінальна відповідальність за завдання значної шкоди рибним запасам. Відповідно до ст. 249 КК України передбачено штраф у розмірі від 1700 грн. до 6800 грн. або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Відповідно до затверджених такс для обчислення розміру відшкодування за кожну незаконно виловлену рибу буде нараховано шкоду, яку потрібно сплатити до місцевого бюджету за місцем скоєння правопорушення, а це може бути від 17 гривень за один екземпляр до 2550 гривень. Наприклад, за один екземпляр карася сріблястого 17 гривень, ляща - 170 гривень, сома – 425 гривень, судака звичайного – 510 гривень, щуки – 340 гривень.
Однак, в нерестовий період дозволяється любительське і спортивне рибальство з берега однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом, на спеціально визначених ділянках водойм. На території Хмільника та Хмільницького району у 2019 році були визначені наступні ділянки - у річці Південний Буг в межах м. Хмільник, по обидва береги; Сандрацьке водосховище - в межах с. Широка Гребля, Хмільницького району, по правому березі та Кривошиївське водосховище (Хмільницький район): 300 метрів від греблі, по обидва береги.