Зазвичай, люди думають, що децентралізація – це лише про передачу повноважень від центральної влади до місцевої або, інакше кажучи, право громади на власний розсуд розпоряджатись фінансами на місцях. Але, насправді, суть і важливість децентралізації криється набагато глибше: починаючи зі покращення якості життя та доступу до будь-яких послуг на рівні громади, а закінчуючи – формуванням особистої відповідальності та можливістю творити зміни та політику в себе вдома.

Однією з найважливіших частин децентралізації є її бюджетно-фінансово складова, яка покликана зробити управління територіальними фінансами більш ефективним, прозорим та справедливим.
Які можливості вона дає створеним  ОТГ?
Насамперед ОТГ отримали такі самі повноваження, як міста обласного значення, а також мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Тобто, з державного бюджету напряму в бюджети ОТГ заходить освітня субвенція, інфраструктурна субвенція, базова чи реверсна дотація, кошти Державного фонду регіонального розвитку, а також додаткова дотація на утримання закладів освіти та охорони здоров'я. Наприклад, раніше гроші на зарплату вчителя села Павлівка йшли з Державного бюджету через Вінницький обласний бюджет, потім Калинівський районний бюджет, а лише потім заходили в село, тоді як завдяки децентралізації це відбувається напряму: гроші йдуть від Держбюджету одразу в бюджет ОТГ. Насправді, це величезна перевага, оскільки на перерозподіл коштів витрачається набагато менше часу та ресурсів, зокрема фінансових (умовно: якщо цим колись мало займатись 10 людей, то зараз достатньо 2). До того ж, такий процес перерозподілу є більш прозорим.

По-друге – це розширення податкової бази місцевих бюджетів. Так, наприклад, до бюджету громади зараховується 60% ПДФО, який є важливим бюджетоутворювальним податком та хорошим стимулом для розвитку підприємницької діяльності на певній території. Така зміна системи оподаткування на користь місцевих бюджетів – це можливість для ОТГ бути спроможними та створювати в сільських територіях комфортні умови для життя, де люди матимуть доступ до тих самих послуг, що і в містах обласного значення. Завдяки цьому в представників громад з'явилася мотивація – заохочувати бізнес-середовище створювати та розвивати на їхній території підприємницьку діяльність.
Однак сьогодні місцеве самоврядування переживає складні часи через активне витрачання коштів на боротьбу з коронавірусом і суттєве скорочення фінансування з боку держави.
Третє – це можливість самостійно формувати місцеві бюджети. Керівництву ОТГ ніхто «не диктує» згори, на що саме мають бути витрачені кошти: на будівництво дитячого садочка чи ремонт сільської ради. Громади набагато краще знають свої пріоритети та потреби, ніж центральна влада. І так, після завершення реформи кожна громада може розпоряджатись фінансами на власний розсуд.
Ще одна перевага – це самостійне регулювання ставок податків на нерухомість та землю і надання пільг по їх сплаті, тобто сільські, селищні, міські ради та ради ОТГ самі приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Крім того, ОМС можуть зменшувати ставки місцевих податків, зокрема, плати за землю та податку на комерційну нерухомість для підтримки малого бізнесу в кризові часи.
Збільшення фінансового забезпечення громад надасть змогу оптимізувати видатки бюджету, завдяки чому можна спрямувати кошти у сфери, яким необхідні інвестиції. В Україні є багато прикладів успішних ОТГ, які змогли оптимально розподілити кошти та інвестувати в потрібні галузі.
Наприклад, Калинівська ОТГ у Вінницькій області є тою громадою, яка підтримує діяльність не лише існуючих установ, але й заохочує людей відкривати нові підприємства на своїй території. Це відповідно сприяє розвитку нових робочих місць та можливості заробляти додаткові кошти, що безпосередньо відображається на благоустрої міста.
Однак, однозначно, бюджетно-фінансова сторона децентралізації має і свої недоліки. Зокрема, досі залишається несправедливим розподіл ПДФО, адже цей податок сплачується до місцевого бюджету за місцем реєстрації юридичної особи - підприємства. Тобто склалась така ситуація, що жителі певної територіальної громади, котрі працюють за її межами, підтримують розвиток іншої громади, у якій зареєстроване підприємство, але водночас самі працівники отримують соціальні послуги (освітні, медичні, культурні) в громадах, де фактично проживають.
Також існує доволі неефективна система адміністрування податків. Україні варто перейняти досвід Польщі, де ОМС наділені повноваженням адміністрування місцевих податків. Адже це набагато ефективніша модель, ніж в Україні, де місцеві податки адмініструють органи ДФС. Тож сподіваюсь: за певний час наша влада зможе зробити бюджетно-фінансову складову реформи більш функціональною.
Ключовим у децентралізації є те, що громади стають самостійними відповідальними одиницями. І це важливо не тільки для громад і розвитку ОТГ, але й для людей в цілому. Адже самостійність та відповідальність – це про розвиток громадянського суспільства, про розвиток політичної культури та політичної свідомості, до чого ми прагнемо постійно.
Нехай це трохи по-ідеалістичному. Але, знаєте, коли пройде трошки більше часу, ми зрозуміємо: децентралізація – це і про новий тип мислення, у який вже не буде закладений радянський принцип «кожному за потребами». Проте однозначно буде усвідомлення того, що ми самостійно здатні формувати порядок денний і вирішувати, які ж в нас потреби, інтереси чи пріоритети.

Т. Кулішенко,

   викладач кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально‐гуманітарних дисциплін

Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка