Минулої п'ятниці на сесії Хмільницької міської ради було прийнято рішення про занесення до Книги пошани та пам'яті «Гордість Хмільника» прізвища Околодька Павла Андрійовича, знаного й авторитетного хмільничанина, депутата Хмільницької районної ради, заслуженого журналіста України, колишнього редактора Хмільницької міськрайонної газети «Життєві обрії».

Враховуючи його багаторічну журналістську роботу, безперервне відображення суспільного життя на теренах Хмільницького краю упродовж понад 50-ти років, незаперечну професійну майстерність та ентузіазм, наполегливість і відданість обраній справі, відповідно до Положення «Про Книгу Пошани та пам’яті «Гордість Хмільника», міська рада   ВИРІШИЛА:  Занести прізвище Околодька Павла Андрійовича до Книги Пошани та пам’яті «Гордість Хмільника» посмертно.

Ініціатором подання про занесення прізвища Околодька Павла Андрійовича до Книги Пошани та пам’яті «Гордість Хмільника» посмертно став секретар Хмільницької міської ради Павло Крепкий. За відповідне рішення проголосували 29 депутатів.

 

Помер Павло Андрійович 2 лютого 2021 року, на 78-му році життя.

Понад п'ятдесят літ свого трудового життя він присвятив праці на важкій журналістській ниві. Певний час працював кореспондентом в колишній літинській газеті «Радянське життя»,  згодом відповідальним секретарем у газеті «Червоний прапор», понад двадцять років очолював редакцію газети "Життєві обрії".

Під його керівництвом газета змінювалась, розвивалась, ставала кращою, але ніколи не зраджувала своїм принципам служити правді, добру і справедливості. Йому вдалося створити професійний колектив, вивести газету на новий сучасний рівень.

Понад півстоліття він висвітлював життя простих трударів, які своєю працею, розбудовували та звеличували район і місто, переймався їх проблемами, відстоював їх права і творив разом з ними історію рідної Хмільниччини.

З-під його пера вийшло безліч матеріалів різного тематичного спрямування, порушувались проблеми і пропонувались шляхи їх вирішення. Завдяки його професійним настановам та батьківським порадам успішними стали десятки молодих журналістів, які нині працюють у різних виданнях України. За довгий трудовий вік він став володарем Золотої медалі української журналістики, багатьох відзнак, премій, грамот і подяк різного рівня. Його любов до Батьківщини, до її людей та праця на благо України не могли залишитись непоміченими та пройти безслідно. Держава гідно оцінила його вагомий внесок у розвиток Української держави, присвоївши звання "Заслужений журналіст України".

Світла пам'ять про цю добру людину назавжди залишиться в серцях тих, кому пощастило з ним працювати, товаришувати і спілкуватись.

Царство Небесне та Вічний спокій його душі.