14 червня відзначають Всесвітній день донора крові. Двічі на рік - навесні та восени у Хмільницькій громаді проводиться День донора. До здачі крові долучається близько 100 донорів, - повідомляє Хмільницька міська рада.

Немає «зайвої» чи «менш важливої» групи. Особливо затребуваними залишаються І та ІІ групи крові, - розповідає лікарка Хмільницької центральної лікарні Марина Кондратюк.

Хмільницькі донори активно відгукуються на заклики про допомогу. Пункт здачі крові зазвичай у такі дні нагадує маленький вулик: хтось чекає своєї черги, хтось жартує, щоб приховати хвилювання, а хтось приходить впевнено, бо робить це вже не вперше і навіть має статус почесного донора.

49-річний Іван Саган, який тримає цю «нитку добра» між людьми дуже міцно і давно. Для чоловіка донорство давно стало невід’ємною частиною життя. Вперше він здав кров у 18 років, а регулярно це почав робити з 2000 року. Уже понад чверть століття допомагає тим, хто потребує донорської крові.

За цей час Іван Анатолійович здав крові близько 60 разів. Каже, що кожна донація – це чиєсь врятоване життя, а тому не вагається приходити до пункту забору крові знову і знову. І не сам.

«Підсадив» на цю добру справу ще й з десяток своїх колег-газовиків, - усміхається Іван Саган. – Коли приходимо у Пункт здачі, завжди намагаємось підтримати інших, підбадьорити жартом і створити позитивний настрій.

Зазвичай Іван Саган здає кров у Хмільнику, але коли є можливість, разом із колегами долучається до донорства в обласному центрі.

Ще один хмільничанин, почесний донор України - Віктор Деркач. Йому майже шістдесят. Та він продовжує ділитися своєю кров’ю, бо знає: вона може комусь зберегти життя.

А розпочав свій донорський шлях ще у 17 років. За цей час він здійснив 61 донацію та здав близько 30 літрів крові. Власним прикладом чоловік надихнув долучитися до донорства і своїх колег.

Кров здає, як і Іван Саган, не лише у Хмільнику, а й у Вінниці. Бо чим частіше, тим потрібніше.

За роки донорства Віктору найбільше запам’ятався випадок, коли його кров допомогла врятувати життя знайомій людині. На той момент після його останньої донації минуло лише три тижні, тож здати кров повторно він не міг – між донаціями має пройти щонайменше 60 днів. Ось саме в такий момент він відчув, наскільки важливою є донорська справа. Для Віктора донорство - це водночас і можливість допомогти тим, хто цього потребує, і турбота про власне здоров’я.

Іван Саган та Віктор Деркач переконують: кров рятує і, можливо, ваша кров допоможе комусь одужати.

Нині частіше стають донорами жінки, - стверджує Марина Кондратюк, бо чоловіки захищають країну на фронті, тож саме жіноцтво бере на себе ще одну відповідальність. Цим і тримає життя в тилу...

Дякуємо всім донорам за небайдужість і людяність. За те, що знаходите час тоді, коли його завжди бракує, приходите тоді, коли хтось інший потребує допомоги найбільше. Дякуємо за надію та врятовані життя.

Спілкувався відділ інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Хмільницької міської ради.