Свято тих, хто присвятив своє життя викладацькій та вчительській роботі, припадає на щедру осінню пору. День працівників освіти святкують у першу неділю жовтня. У цей день школярі вітають своїх вчителів, а випускники згадують тих, хто дав їм базові знання, підготував до дорослого життя. 
  З Валентиною Іванівною Швець я зустрілася у школі-гімназії №1, де вона працює вчителем хімії та є класним керівником 11-А класу. Привітна і відкрита при спілкуванні жінка розповіла про своє життя, професійну діяльність, стосунки з учнями, а також про те, як їй вдалось об'єднати дітей в одну дружню класну родину. 

 Валентина Швець народилася в селі Великий Митник у педагогічній родині. Батько, Босенко Іван Микитович – працював у Великомитницькій школі вчителем біології і тривалий час був завучем, мама Неля Станіславівна - вчителькою математики.
 Ще змалку Валентина Іванівна полюбила хімію, мріяла й далі нею займатися. Разом з тим, вона дуже любила дітей, тому й над майбутньою професією довго не думала – хотіла стати педіатром, присвятити себе медицині. Але по завершенні Великомитницької школи склалося так, що вона не змогла втілити свою мрію в реальність, тому обрала трохи інший шлях, хоч все одно пов'язаний і з хімією, і з дітьми – вступила до Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. Успішно склавши екзамени, в 1988 році стала дипломованим педагогом. Протягом десяти років пропрацювала вчителем хімії у школі міста Сквира Київської області. Там вона здобула значний досвід.  У 1998 році вона повернулася на малу батьківщину, де пішла працювати у першу міську школу.
  Нове місце роботи, знайомство з новим колективом, - важкувато було морально, та ще й годин давали всього шість. Попри все Валентина Іванівна досить швидко звикла і до колективу, і до нової школи, адже підтримка колег і довірливі стосунки з учнями додали їй сил і натхнення на плідну роботу. З часом їй почали давати класне керівництво. За період роботи в школі вона заслужила почесне звання «старший вчитель», вищої категорії.
  Валентина Іванівна має дуже багато переможців з міських олімпіад не лише в одинадцятому, а й у середніх класах, у неї є переможці і в обласних олімпіадах. Один з учнів Валентини Іванівни - Олександр Рижук, уже три роки поспіль бере активну участь у Всеукраїнській олімпіаді з хімії. Завдяки любові до хімії, яку вчителька прищеплювала своїм учням, багато з них вступило у медичний університет.
 Зараз у Валентини Швець випускний клас. Коли брала їх у п’ятому класі під своє турботливе крило, то спочатку, зізнається,  був невеличкий острах, адже всі діти  були дуже жваві, активні. Але дуже швидко зуміла знайти з ними спільну мову, тепер вони нероздільне ціле і не уявляють один без одного жодного дня. В 11-А класі навчається 23 учня. Валентина Іванівна проводить з ними багато вільного часу не лише у стінах альма-матер. Часті поїздки з класом чи не в усі куточки України здружили не лише дітей: батьки теж стали частіше бачитись, а дехто проявляє ініціативу подорожувати разом зі своїми дітьми. Завдяки спільним виїздам, взаєморозумінню і взаємодопомозі в учнівському колективі панує позитивна атмосфера, вони стали справжньою класною родиною. Класний керівник намагається кожного року виділити якісь вихідні на подорож, щоразу обираючи все нові цікаві туристичні місця. Вони побували у Вінниці, в Хотині, у Києво-Печерській лаврі, в музеї Вітчизняної війни та музеї води, що в місті Києві. Відвідали Межигір’я, музей медицини, київський стадіон, музей братів Кличків, були в історико-культурному заповіднику «Буша», у місті Львові. Відвідали також історичні пам’ятки міста Чернівці, кілька разів були в Карпатах: у своїй першій поїздці підкорили гору Говерлу і погуляли містом Яремче. У Закарпатті  побували в містах Ужгороді та Мукачево, в місті Берегове - у термальних водах. Після десятого класу відбулося знайомство з Волинню, а саме з містом Луцьком: Острозький замок, музей ікони, будинок з химерами, замок Любарта тощо, відвідали й тернопільські культурно-історичні пам’ятки архітектури. Словом, не одразу й можна перелічити усі місця, в яких побували з екскурсією учні Валентини Швець. А нещодавно учні 11-А класу та їхня улюблена класна керівничка повернулися з осінньої подорожі, вже вкотре відвідавши славнозвісні Карпати. Незабутні спогади залишаться у всіх учнів, адже тепер згадувати спільні мандри будуть через роки на зустрічах з однокласниками, з теплом і вдячністю відгукуючись про мудру і таку чудову класну керівничку.  

Алла Корнієнко,

«Життєві обрії».