Більшість людей любить мед. Його солодкий смак та запашний аромат не залишає байдужим майже нікого. Та мало хто замислюється над тим, як же він робиться, скільки докладається зусиль, аби ми могли посмакувати запашним медком. Трударі, яких спокушає робота на свіжому повітрі, надихає запахом меду і які люблять бджілок усім серцем – це пасічники. Саме у цю неділю, 19 серпня, вони святкуватимуть своє професійне свято.

   Володимир Петрович Настасюк – досвідчений пасічник з Хмільника. Запевняє, що аби відчути смак меду, треба пізнати смак праці. Добре це знає, адже «товаришує» з бджілками вже 50 років! Для нього бджільництво – це не просто робота, а улюблене хобі, якому присвячує більшість свого часу. Та особливо приємно йому тоді, коли видно результат, а це – чергова баночка смачнючого меду на столі.

   Захопився Володимир "золотими" комахами ще у восьмому класі. На моє запитання, звідки з’явилось таке бажання, відповів жартуючи: «Захотілось солоденького!». Допоміг хлопчині перейняти усі тонкощі бджільництва досвідчений пасічник-дідусь з села, в якому проживав на той час Володя. Почалось його захоплення спочатку з одного вулика, потім їх стало п’ять, а згодом у 30-річному віці Володимир мав уже цілі павільйони. 
   63-річний бджоляр подібний до бджілок: рано встає, пізно лягає, адже роботи у нього вистачає. 
   - У комах немає такого поняття, як «відпочинок», немає відпочинку і у мене, - каже Володимир Петрович.  
   Окрім свого медового хобі, працює Володимир Настасюк у військовому санаторії заступником директора. Але навіть тут він з комахами-трудівницями не розлучається. На території санаторію облаштував будиночок для вуликотерапії.
   - Сон на вулику-лежаку, - розповідає Володимир Настасюк, - це комплексна терапія на весь організм людини, яка базується на її близькому контакті з цими смугастими комахами. «Живе» тепло бджолиної сім`ї,  мікровібрації змахів їхніх крилець діють як вібромасаж, а це позитивно впливає на нервову, кровоносну, м’язову системи. Вуликотерапія  стабілізує артеріальний тиск, покращує кровообіг, діяльність дихальної системи та багато іншого. 
  Бджілки знімають фізичну та емоційну втоми, заспокоюють, підвищують працездатність та імунітет. Тому люди не нехтують таким лікуванням і з задоволенням йдуть на прийом до «божих мух». Аби покращити психоемоційний стан, користуються «живим» теплом і хлопці, які повернулися із зони АТО. І для тих, хто знаходиться на реабілітації у військовому санаторії, і для місцевих атовців послуга ця безкоштовна. Приходьте та оздоровлюйтесь!
   Володимир Петрович пасіку тримає далеко від Хмільника. Коли приїздить до бджілок, то отримує неабияку насолоду від роботи з ними, відпочиває душею.  Сповнений сил та енергії, а все тому, що вживає цілющий продукт. В його раціоні постійно є травневий, ріпаковий, акацієвий, липовий, соняшниковий та лісовий мед. А от гречаного останніми роками взагалі немає, бо гречку у нас майже не сіють.  Бджоляр, та й багато його колег-пасічників, стурбовані цим... Розуміють, що гречка не бізнес-культура, але заради людей варто було б її вирощувати  на наших полях, та й задля підтримки місцевого бджільництва також. Тож медові трударі мають надію, що аграрії все ж таки звернуть на це увагу і у нашому краї знову з’явиться всіма улюблений гречаний мед. 
   Попри все Володимир Петрович почуває себе щасливим, адже живе в такому багатому краї, де усе і всюди квітне! Переконаний, що мед наш – найкращий! І в цьому немає жодних сумнівів, бо смакують його нектаром довголіття майже в усіх куточках України і вдячні  Володимиру за таку корисну і необхідну справу для людей!

Наталія Черненька.