Більше тридцяти років проживаю в Хмільнику, але такої чиновницької байдужості не пам'ятаю. Справа в тім, що навіть в часи економічної скрути та повного безгрошів'я наше місто мало досить доглянутий вигляд. Воно прибиралось, обкошувалось, виглядало нехай не багато, але чисто і охайно.

Нещодавно прогулявся містом. Люди добрі, взявся за голову. Зарості та чагарники заполонили місто. На тротуарах ростуть бур'яни, коріння яких підіймає асфальт, руйнує його, місцями взагалі неможливо пройти, адже дерева ширші, ніж  той тротуар. Прикро, соромно і болить  душа за місто, адже такого господарського занепаду Хмільник, мабуть, не знав з часів свого заснування.  
Ще трохи такого господарювання і сюди не лише не приїдуть відпочиваючі, звідси почнуть втікати жителі.  Деякі вулиці вже й так нагадують спустошені села. 
В мене виникає запитання до міського голови Сергія Редчика.  Шановний, Ви дуже полюбляєте закордонні вояжі: Польща, Франція, Нідерланди, Канада. Чого Ви туди їздите: переймати досвід чи ділитись ним?  
Якщо переймати, то де позитивні результати, застосовані на практиці і  чому  у Хмільнику досі не так, як в Європі? 
Якщо ж їздите ділитись досвідом, то чому в Європі досі не так, як в Хмільнику? Виходить, що користі з цих поїздок - ніякої. 
І взагалі, чого Ви можете навчити європейців, коли під Вашим керівництвом місто цілими кварталами стає схоже на зарослу захаращену Прип'ять. 
Андрій СЕМЕНЮК.
м. Хмільник.