Наприкінці лютого в Україні стартувала посівна кампанія. Станом на 7 березня ярими зерновими вже засіяли 68 тис. гектарів у 12 областях. І хоча українські аграрії адаптувались до реалій повномасштабної війни, експерти все ж очікують суттєвого скорочення площі посівів, порівняно з 2023 роком. Тож яким буде аграрний 2024-й, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Площі зменшуються, але не критично
Площі посівів в Україні скорочуються вже третій рік поспіль: як ярих культур, так і озимих. Найбільше падіння відбулося у перший рік великої війни — восени 2022 озимими культурами засіли на 26% менше ріллі, аніж роком раніше. Найбільше скоротилися посіви під озимим ячменем (-19%) та озимим ріпаком (-15%).
Цьогорічне скорочення посівних площ під ярими культурами буде не таким стрімким, але теж суттєвим. За даними Міністерства аграрної політики, складе 3,7%, порівняно із минулим сезоном, що еквівалентно 0,5 млн гектарів. Найбільше зменшаться посівні площі під кукурудзу — приблизно на 9%, також скорочення зазнають площі під соняшником. Натомість очікується зростання посівних площ під ярим ріпаком (24%), соєю (21%), цукровим буряком (17%), зернобобовими (11%), ярим ячменем (7%) та ярою пшеницею (2%).
В Українському клубі аграрного бізнесу наводять два сценарії цьогорічної посівної кампанії.

“При оптимістичному посівні площі зменшаться на 3% — до 18,6 млн гектарів: під зерновими — скоротяться на 3%, до 10,2 млн гектарів, а під олійними — збільшаться на 1% — до 8,4 млн гектарів. При песимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% — до 16 млн гектарів: під зерновими — на 17%, до 9,1 млн гектарів, під олійними — на 16% до 6,9 млн гектарів”, — каже керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин.

Вона додає, що посівні площі скорочуватимуться передусім в районах, наближених до лінії фронту та віддалених від морських портів і західних кордонів країни, тобто у східних та північно-східних областях.
Таким чином, вже другий рік поспіль зберігається тенденція заміщення посівних площ зернових культур олійними.

“Аграрії сьогодні змушені продавали кукурудзу в збиток: її собівартість складає більше 6 тис. грн, а пропонують 4.5-5 тис. грн. Ймовірно, її менше закладатимуть на посіви. Буде робитися ставка на олійну культуру — сою і ярий ріпак”, — зазначив на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Блокування кордону б’є по аграріях
Ситуація з вивезенням аграрної продукції за кордон у 2024 році виглядатиме значно краще, аніж у 2023-му, оскільки Україні вдалося налагодити роботу чорноморського зернового коридору.

“Чорне море є основним експортним шляхом, на нього припадає 80% нашого експорту. Близько 10% нашого експорту йде через Дунай, а решта, приблизно 3-5%, через Польщу, загалом приблизно 300-350 тисяч тонн на місяць”, — пояснює Денис Марчук.

Він додає, що блокування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні не вплине критично на експорт агропродукції. Але від цього страждають передусім аграрії західних областей — Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Рівненщини, адже вони, маючи контрагентів в Європі, втрачають прибуток через здорожчання логістики.
Окрім скорочення посівних площ, цього року очікується і зменшення врожайності. Відтак, ймовірно, у 2024 році валовий збір зерна буде меншим, порівняно з попереднім роком. Світлана Литвин прогнозує скорочення на рівні 15-20%. Однак, за її словами, таке скорочення не загрожує продовольчій безпеці України.