Сьогодні хмільничани віддали шану та попрощалися з загиблим Захисником України Гедзуном Віталієм Анатолійовичем, - повідомляють Життєві обрії.

Віталій Гедзун загинув 19 січня у тридцятирічному віці під час виконання бойових завдань в районі Бахмута Донецької області. У Віталія залишились тато Анатолій Андрійович, мама Валентина Цезарівна,брат Едуард, дружина Анна Сергіївна та півторарічний син Давид.

Сьогодні хмільничани зі сльозами на очах востаннє попрощалися із молодим військовим Віталієм Гедзуном. О 10 годині з рідного дому воїна розпочався чин поховання. Заупокійна молитва відбулася об 11:00 в Костелі Пресвятої Трійці. 

Аби попрощатися з Захисником України на вулиці вийшли сотні хмільничан, вони ставали на коліна, подумки дякуючи за мирне небо над головою, віддавали шану та співчуття родині Гедзунів.

Об 11 годині у Костелі Пресвятої Трійці відбулася заупокійна молитва до якої, аби помолитися за покійного Героя та підтримати його родину долучилися сотні хмільничан. 

Після заупокійливої молитви розпочалося загальноміське віче-прощання із Віталієм Гедзуном.

Розпочалося вшанування з хвилини мовчання за тими, хто віддав своє життя за незалежність України та з виконання хмільничанами державного гімну. 

Зі словами співчуття до рідних та близьких загиблого Героя України звернулися: помічник народного депутата Петра Юрчишина Андрій Барабан, заступник міського голови Сергій Редчик, майор Олег Камбаров та Епископ Станіслав Широкорадюк.

Військового поховали на Соколівському кладовищі.

Віталій Анатолійович Гедзун, народився 8 грудня 1992 року в Хмільнику.

3 вересня 1999 року по червень 2009 року навчався у середній загальноосвітній школі I-IIІ ступенів №4 міста Хмільника де отримав атестат про повну загальну середню освіту.

Віталій, з самого дитинства служив міністрантом в костелі. Отець Юзеф дав йому перше причастя. Був активний серед молоді ходив в паломництво, був побожний, дбав про порядок та прагнув Бога. Для Віталія, як парафіянина римо-католицької церкви було важливим те, щоб його дружина була також віруючою римо-католичкою, як він сам.

3 1 вересня 2007 по 20 травня 2009 року начався у «Начально-виробничому центрі «Сократ» за професією секретар керівника (організації, підприємства, установи); оператора компʼютерного набору» та одержав свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації.

3 1 вересня 2009 року по 30 червня 2014 року навчався у Державному вищому навчальному закладі «Міжгалузева академія управління» на юридичному факультеті за спеціальністю «Право» «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліст права.

3 1 вересня 2011 року по 31 серпня 2013 року навчався на кафедрі підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України та пройшов повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу за військовою спеціальністю «Математичне тa програмне забезпечення функціонування автоматизованих систем управління», військово-облікова спеціальність 530200.

27 липня 2014 року склав Військову присягу на вірність українському народові.

3 10 січня 2015 року по 10 січня 2016 року працював за цивільно-правовим договором на посаді юриста у ТОВ Асоціація «Ваша Надія».

В квітні 2016 року призначений на посаду спеціаліста 2 категорії відділу земельних відносин Хмільницької міської ради.

3 червня 2018 року проходження строкової військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

У період з грудня 2019 по грудень 2021 року проходження військової служби за контрактом.

Під час повномасштабного вторгнення окупанта в Україну, Віталій Анатолійович 6 жовтня 2022 року був мобілізований на військову службу до лав Збройних Сил України та був на посаді командира другого механізованого взводу першої механізованої роти військової частини А4472.

Віталій загинув 19 січня 2023 року виконуючи бойові завдання в районі міста Бахмут Донецької області внаслідок обстрілів артилерії противника та безпосереднього бойового зіткнення з противником отримавши поранення несумісні з життям.

Друзі та колеги згадують Віталія, як доброго, щирого друга, не конфлітного, веселого. Бо він був готовим допомогти у скрутну хвилину, завжди заступався, коли ображали слабших. Його любили, як друзі, так і вчителі.

А коли був призваний на війну, то не роздумуючи взяв до рук зброю та пішов боронити рідну землю. Друзі та знайомі пишаються, що мали такого чудового друга, однокласника та колегу. Для них він справжній Герой, який вчинив справжній подвиг.

У цей скорботний для усіх нас день висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Захисника України Віталія Гедзуна. Спочивай з миром!