Складний час українських національно-визвольних змагань на початку ХХ століття був характерний формуванням короткотермінових самоврядних територій, які в більшості були підконтрольними певним політичним силам та угрупуванням. Вони утримувалися при допомозі військово-адміністративного апарату. Керівники чи очільники таких утворень називали ці території «республіками». Так Хмільницька республіка була утворена на території колишнього Літинського повіту, який був за розмірами досить великим, до нього приналежало чимало земель нинішніх сусідніх до Літинщини  районів.

   Головним завданням більшовиків у 1919 році була організація боротьби в нашім краї з повстанськими загонами Волинця, Саранчі, Тищенка і Шепеля. 
   Проте їх потуги були недостатніми. За активних дій повстанських месників Якова Шепеля підрозділи Української Галицької Армії та  армії УНР 9 серпня 1919 року звільнили від більшовицької окупації центр повіту містечко Літин та ряд навколишніх поселень.
  На землях Літинського, Летичівського та частково Вінницького  повітів Подільської губернії  було утворено військово-адміністративне та політичне утворення Української Народної Республіки. Це утворення охоплювало більше одного мільйона цивільного населення. Тут працювали ремісничі майстерні та підприємства, фабрики, а також був радіотелеграф, функціонували школи та шпиталі. Для спілкування з населенням влада створила п’ять  спеціальних комісій, обраних на загальних зборах міської думи.

  Надійним гарантом стабільності та порядку виступила залога Української Галицької Армії у Хмільнику, а це одна тисяча вояків. За час перебування вказаної залоги у Хмільнику не було жодного антиєврейського виступу, чого не спостерігалося раніше. Комендантом залоги міста з 19 серпня став отаман артилерії Володимир Клодницький. Звичайно, на території Хмільницької республіки й надалі активно діяли повстанські загони отамана Шепеля (його осідок знаходився неподалік у Вонячині) та Степанишина (осідок у Старій Синяві).
   Хмільницька республіка існувала із 19 серпня 1919 року по 23 лютого 1920 року. Тут ще 10 грудня 1919 року була утворена Українська Крайова Рада, яка взяла на себе функції загальноукраїнського уряду (23 грудня 1919 року на черговому засіданні у Літині перейменована на Раду Республіки). Очолив Крайову Раду доктор Іван Макух, галичанин, колишній член Української Національної Ради. Повідомимо, що до її складу увійшли також міністр пошт та телеграфу уряду УНР Паливода, а ще Ф. Палащук, О. Шадилів, Черкавський, Лизанівський, Н. Гірняк (відповідав за військові справи), О. Гризодуб, М. Балицький та ін.
У лютому 1920 року Хмільницька республіка припинила своє існування через посилений тиск більшовиків та їх подальшу окупацію краю. Почалася нова комуністична хвиля терору та репресій на терені нашого краю.

Микола Дорош, 
краєзнавець

Використані джерела:
Дмитро Микитюк, хорунжий УСС. «В. Клодницький. Галицька залога у Хмільнику і Українська Краєва Рада//Українська Галицька Армія». Вінніпег, 1958. с.545 – 546.
Зелінський Р.М. Завальнюк К.В. «Літинщина в системі державного адміністративного устрою від давнини до сучасності». Вінниця., 2018. с. 90.