Сьогодні на 82 році життя престало битись серце колишнього директора Сальницької  школи, вчителя вищої категорії, відмінника освіти України, члена Національної спілки журналістів України, голови ветеранської організації села Сальниці Олексія Володимировича Ісаченка.

Олексій Ісаченко народився 12 листопада 1941 року в селі Буда-Макіївка Смілянського району Черкаської області в простій селянській сім’ї. Батько загинув на війні, коли йому було лише 4 місяці. Після закінчення Макіївської середньої школи вступив на навчання до Корсунь-Шевченківського педучилища. Отримавши диплом, Олексій Ісаченко поїхав у 1964 році за розподілом на Вінниччину. Так він став учителем трудового навчання і креслення у Лознянській середній школі, де пропрацював 18 років. Не відриваючись від роботи, закінчив Черкаський педагогічний інститут, факультет хімії та біології.

За сумлінну працю портрет Олексія Ісаченка було тричі занесено на районну Дошку пошани.  Дванадцять років Олексій Володимирович був секретарем організації Лознянської середньої школи.

З 1970 року – позаштатний кореспондент районної газети. Завдяки своїм невтомності й активності, на сьогодні має понад двісті публікацій на різну тематику.

З 1983 року в Олексія Володимировича збільшилось не лише обов’язків, а й відповідальності: його було призначено на посаду директора Сальницької середньої школи, де протягом 16 років він зробив багато для цього навчального закладу.

З ініціативи директора виріс калиновий гай, комплекс «Пам'ять совісті», де і дерева, і квіти присвячені жертвам голодомору і репресіям, тим, хто не повернувся з Другої Світоврої війни чи з Афганської…». Чимало зробив директор і для внутрішнього наповнення класу, і для підвищення професійної кваліфікації вчителів.

Працюючи над розвитком школи, тут запрацювали танцювальний, хоровий, духовий, перукарський, радіотехнічний гуртки, а також ремонту взуття та бджільництва. Учні школи могли навчитися їздити на тракторі.

Наступним відповідальним кроком у житті Олексія Ісаченка стало обрання його в 2006 році головою первинної організації ветеранів України, де він теж займав активну життєву позицію. За. сумлінну працю первинна організація неодноразово займала перше місце в районі серед усіх первинок. 

---

Колектив редакції газети "Життєві обрії" сумує з приводу смерті Олексія Івановича Ісаченка та висловлює співчуття рідним та близьким покійного.