Творчість зіткана із таланту та пережитих емоцій, з натхнення і вміння точно передати те, що відчуваєш. 
Про щирі емоції та життя пише вірші й пісні юна, добра і цілеспрямована 15-річна хмільничанка Ірина Круголькова.
А ще дівчинка чудово грає на гітарі та співає свої авторські пісні і композиції улюблених виконавців. 
Простотою та відкритістю душі у кожній пісні вона вражає і однолітків, і людей старшого віку. 
Відеозаписи виконання композицій дівчинка публікує на особистих сторінках соціальних мереж, де вже встигла завоювати чимало прихильників та вразити авторською піснею соліста свого улюбленого гурту. 
Про це та своє музичне життя Ірина Круголькова розповіла журналісту нашого видання.

- Співати і грати на гітарі я мріяла змалечку, -  каже  дівчинка. – Десь в четвертому класі просила, щоб мама віддала мене до школи мистецтв. Але вона чомусь думала, що мені це швидко набридне. Проте через декілька років я все ж почала там навчатись. У школі мистецтв переважно вивчала твори,  а  пісні й акорди вчила вдома сама…
Згодом почала займатись індивідуально з вчителькою музики моєї школи. Ходила до неї 2 роки, брала участь у різних концертах. 
Вірші дівчинка пише змалечку, каже, спочатку вони були на дитячу тематику, а коли підростала та дорослішала, - почала обирати серйозніші теми.  
Близько 4-х років тому Ірина почала писати пісні, а до них акорди і виконувати їх під гітару. 
- У пісні я вкладаю свої пережиті почуття та емоції, пишу та співаю про те, що мені подобається, - розповіла дівчинка. – Одну пісню я присвятила улюбленому гурту  «Нєрви» із Росії. Виконану пісню розмістила в Інстаграмі, її помітив соліст і написав мені, що йому дуже сподобалось та розмістив на своїй сторінці. Після цього у мене суттєво збільшилась кількість підписників. Виконання пісень я записую на телефон. Дуже багато гарних відгуків отримую від людей, які слухають мої пісні через Інтернет.
З гітарою дівчинка не розлучається, грає вдома, зокрема, для молодших сестричок, яким дуже подобається її слухати. Жодне святкове застілля в родині також не обходиться без її гри на гітарі й пісень. А для себе, просто для душі, Іринка може грати понад 5 годин, у різну пору дня і ночі.
Рідні, каже, вже до цього звикли. А для неї музика не просто хобі, - це її життя. 
- Сьогодні я прокинулась о 5 ранку і почала грати, - каже Ірина. – Коли запитують, скільки часу в мене займає музика і творчість,  відповідаю, що час займають інші справи, а музика - в основі. Я не проводжу час, я проживаю його з радістю, адже займаюсь тим, що мені подобається.
Коло спілкування Ірини не обмежується лише однолітками, вона із задоволенням спілкується з такими ж творчими та багатогранними людьми. Від них черпає нові навички, поради та мотивацію. 
Гостюючи у подружки-піаністки, яка проживає в Києві, Ірина Круголькова навчилась грати на фортепіано. 
Спостерігаючи за творчістю інших музикантів, дівчинка черпає натхнення та обирає, на кого потрібно рівнятись. 
- Я б дуже хотіла заспівати з такими виконавцями, як Меловін, Христина Соловій, Тіна Кароль, Святослав Вакарчук, гуртом «Один в Каное»,  - зізнається дівчинка. – В майбутньому, звичайно ж, хотілось би мати власний гурт, щоб мою творчість почуло якнайбільше людей. Хочеться не слави, а зворотної реакції від слухачів, щоб полюбили мою творчість.  
Також маю намір після завершення школи закінчити вищий навчальний заклад і бути викладачем музики.  Це вже як складеться. 
Творчість цієї дівчинки не може бути не поміченою, як і її талант, адже в її піснях та віршах, у виконанні - почуття й переживання, емоції та слова, близькі кожній людині. 

Спілкувалась
 Юлія Шандра