Національний банк України з 4 вересня 2026 року вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу 10 липня.
На новій банкноті буде зображення видатного українського поета-шістдесятника Василя Стуса. На іншій стороні – філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Одним із ключових елементів дизайну нової банкноти НБУ буде стилізований тризуб, виконаний у стилі сучасної військової символіки. За задумом регулятора, традиційний державний символ на українських банкнотах набуває виразних рис емблеми Збройних сил України та має стати обовʼязковим елементом оформлення.
У Нацбанку пояснюють, що стилізований тризуб інтегрується з гаслом «Слава Україні – Героям слава», утворюючи єдиний ідеологічний образ. В основу концепції покладено шеврон, який військовослужбовці носять на лівому плечі форми. Кольори та форма символізують військову стійкість, а сам знак, за задумом авторів, кодує слово «воля» та уособлює незламність і гідність українського народу.
Ще один художній елемент – образ сокола-боривітра, присвячений поколінню українських шістдесятників. Мозаїка «Боривітер» створена художницею Аллою Горською у 1967 році для ресторану «Україна» в Маріуполі. Образ сокола-боривітра використано як метафору незламності: цей птах здатний тривалий час утримуватися на одному місці навіть під час сильного зустрічного вітру. У Нацбанку зазначають, що саме ця властивість символізує здатність шістдесятників відстоювати українську національну ідентичність і людську гідність попри політичний тиск та репресії.
Банкноту запустять в обіг 4 вересня. Цього дня у 1965 році Василь Стус разом із Вʼячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів у Києві першу відкриту публічну акцію протесту проти політичних репресій СРСР. І цього дня у 1985 році Стус загинув в увʼязненні у таборі.
Востаннє банкнотний ряд гривні оновлювали у жовтні 2019 року, коли Нацбанк ввів в обіг купюру номіналом 1000 грн із портретом Володимира Вернадського. До цього найбільшим номіналом була банкнота у 500 грн, яка зʼявилася ще у 2006 році, а до неї – 200 грн, випущені 2001-го.
Появу нових великих номіналів НБУ зазвичай пояснює зростанням цін і доходів населення: що вища інфляція та зарплати, то більше банкнот потрібно для одного розрахунку – а отже, зростають витрати на друк та обслуговування готівкового обігу.
З 2019 року купівельна спроможність гривні продовжила знижуватися – повномасштабна війна, зростання бюджетних видатків і девальвація прискорили інфляцію. Це знову зменшило «вагу» наявних номіналів: сума, яку раніше можна було передати кількома купюрами, тепер потребує більшої пачки готівки, що незручно як для бізнесу (готівкові розрахунки, інкасація), так і для банкоматної мережі (обмежена місткість касет).
Станом на 1 липня 2026 року частка банкнот номіналом 1000 грн і вище становить 55,1% від суми готівки в обігу, за даними НБУ. Середньомісячна зарплата у травні 2026-го зросла до 30 961 грн, що відповідає приблизно 30 банкнотам по 1000 грн. Водночас з 2019 року до травня 2026-го споживчі ціни зросли приблизно вдвічі, а середньорічний курс гривні до долара – з 27,2 грн/$ до 41,7 грн/$.
Введення банкноти номіналом 2000 грн дасть змогу знову скоротити кількість купюр, необхідних для виплати середньої зарплати, удвічі – до близько 15 банкнот, заявив НБУ.
