На шостому році війни, яку розпочав проти нас так званий «старший брат», з благословіння Патріарха найбільшої православної церкви, під омофором якого знаходились віряни України, люди, розхристані в думках і поглядах на своє життя, на стан справ у нашій країні і взагалі, - на що надіятись і сподіватись.
Держава Україна є і буде. Державу творить нація. Український народ має свою прадавню мову, культуру (духовність), традиції, звичаї, обряди, мистецтво. Слід пам`ятати, що своя національна церква і культура є становим духовним фундаментом нашої держави.
Виставка творів образотворчого мистецтва «З Україною в серці», що відкрилась в історичному музеї міста, дасть змогу всім (хто її відвідає) побачити, проаналізувати і зробити певні висновки.
Твори мистецтва - це пізнання навколишнього світу, нашої історії, традицій та звичаїв. Це зброя, молитва, прохання, надія, сподівання, самоорганізація, захист.
В наш час лише байдужа людина не бачить і не розуміє, що проти нас всіх ведеться, крім економічної, фізичної гібридної війни ще й духовна війна. П`ята колона та російська церква пройшлася багатотонним катком по наших душах.
 Ось тому я й закликаю всіх краян відвідати виставку. Ви зрозумієте краще історію, традиції, звичаї. Дізнаєтесь:  про що думав, про що співав козак Мамай, що принесла нам трипільська культура, чи має магічну силу маковійський букет, для чого ми висаджуємо цілі грядки квітів біля хати, чому іноді зриваємо квіти на лузі, в полі і ставимо букет в оселі, чому даруємо квіти, яка роль квітки в нашому житті, чому ми ідемо відпочивати на луг і до річки, любимо фотографуватись на лоні природи. Захоплюємось, дивуємось, залюбовуємось широким плесом ставка, гомінкою швидко-плинною річечкою, загадковою дивовижною веселкою на небосхилі. А чи стривожує вас багряна заграва на небі при заході сонця?
Чарівність нашої подільської природи надихає художників до її поетичного сприйняття і подальшого відображення. Природа захоплює своїм розмаїттям, спокоєм, романтичною красою. Але зараз вона закликає нас замислитись. Не губімо наш спільний дім!
Твори мистецтва несуть світло, енергетику і тепло, за які можуть зачепитися погляд і серце.
На виставці представлені твори як професійних самодіяльних митців, так і випускників школи мистецтв: Михайла Громова, Дмитра Власійчука, Інни Громової, Олени Разанцевої, Миколи Загороднього і Аліси Євстаф`євої.
Знайомимось, пошановуємо і піднімаємось все вище на духовну вершину, де знаходяться наші  споконвічні цінності: народ, рід, наша історія, мова, культура.
Для духовності, яка в наш час в критичному стані - це рятівні причали. Щоб до них дістатися, треба пливти: коли за течією, коли впоперек ріки. А найчастіше - проти течії. Українці віками перепливають ріку своєї історії зі зв’язаними руками і ногами. Дуже втомились… і течія трохи зносить. Головне не спинятись.
Огляд нашої виставки дасть усім змогу відчути запах рідного євшан-зілля, напитися чудодійного цілющого трунку і стати сильнішими за московського ворога. Будьмо українцями!
 
                                                                                                                                                                                        Дмитро Власійчук, народний майстер України,                                                                                                                                                                                член національної спілки народних майстрів України