Прізвище Шлапака Василя Павловича пропонується занести до Книги пошани і пам’яті «Гордість Хмільника» (посмертно), - повідомляють Життєві обрії.

На культурних теренах Хмільниччини Василь Павлович Шлапак – людина відома і шанована. Повагу і шану заслужив за роки невтомної діяльності, розбудовуючи  заклади культури на Хмільниччині, створюючи нові колективи народної творчості, плекаючи власні кадри. Керівники колективів, завідувачі клубними закладами дякували йому за високий професіоналізм та відповідальність, за людяність і гарний голос, за найбільший талант - пригортати людей до себе.

Свою я вдячність Вам у пісні переллю,

Співатиму і серцем, і душею,

Хоча у пісні спокій свій гублю,

Та нею я живу і одержимий нею!

У цих словах уся суть знаного не лише у нашому районі, а я далеко за його межами Василя Павловича - висококваліфікованого спеціаліста, ініціативного керівника, природженого організатора, соліста, талановитого актора, поета, режисера, активного учасника концертних програм і театральних дійств. Роки пролетіли з космічною швидкістю, аж не віриться, що лише 6 листопада йому виповнився б 71 рік. Він був щасливий тим, що Бог подарував йому пісню, з якою пов’язував і будні, і свята, тривоги й сподівання. Його любили за високу працездатність, далекоглядність, професіоналізм, принципову громадянську позицію, життєвий оптимізм, неперевершене почуття гумору, доброзичливість і простоту  спілкування, вміння створювати навколо себе особливу атмосферу. Немає людини в місті та районі, яка б не пишалася знайомством та дружбою з ним.

Шлапак Василь Павлович  народився 6 листопада 1950 року в селі Воронівцях Хмільницького району. Навчався у Воронівській та Уланівській школах, працював різноробочим у колгоспі. Тонкий музичний слух, уміння гарно співати визначили ще з дитинства подальшу долю.

Свою трудову діяльність розпочав у 1967 році, коли вступив до Тульчинського  культурно-освітнього училища. Після закінчення навчання їде у рідне село Воронівці, де працює завідувачем клубу. З 1 червня 1971 р. працює методистом РБК, з листопада 1972 р. – директор міського парку, 1973 – 1974р.р. – трудився 13 років в санаторії « Радон», протягом 1987 р. – директор Будинку культури. З 22 березня 2000 р. працював начальником відділу культури та туризму Хмільницької райдержадміністрації. Цю поважну посаду займав до виходу на заслужений відпочинок. За активну  професійну діяльність  неодноразово нагороджувався грамотами, дипломами, подяками. Василь Павлович - лауреат Всесоюзного і Республіканського конкурсів оглядів художньої самодіяльності. Неодноразово брав участь у міжнародних фольклорних фестивалях.

У 2006 році  Хмільницька районна рада та адміністрація присвоїли йому титул «Людина року» в галузі культури, а у 2010 році хмільничани обрали депутатом міської ради. Василь Павлович мав чудовий голос та озвучував фільми, відзняті народною аматорською кіностудією «Гіпаніс», виконував головні ролі в народному театрі районного Будинку культури.

Шлапак Василь Павлович – висококваліфікований фахівець, чудовий організатор, відповідальний керівник, він завжди перебував у пошуку. Працелюбний, відкритий для людей, вражав своєю наполегливістю та оптимізмом. Після виходу на заслужений відпочинок продовжував брати участь у різноманітних культурно-мистецьких заходах  району та міста. Критеріями у роботі були завжди чесність, відкритість та професійність, незважаючи на зовнішні обставини та критику.

3 березня 2022 року минає два з половиною роки відколи пішов з життя шанований, повний сил та оптимізму чоловік - Василь Павлович Шлапак, який своєю багаторічною творчою працею залишив помітний слід в історії міста Хмільника і Хмільницького краю, людина, яка є прикладом безмежної відданості та високого служіння на культурно-мистецькій ниві, людина величезної притягальної сили, свого роду легенда для цілого покоління працівників культури.

  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:---------------  

 

ВАСИЛЯ ГАЛЬЧЕВСЬКОГО ЗАНЕСЕНО ДО КНИГИ ПОШАНИ ТА ПАМ’ЯТІ «ГОРДІСТЬ ХМІЛЬНИКА»

 

 Підписатись на телеграм канал Gazetahm.org 

Сподобалась новина - поділись нею з іншими.