Захисника родом з Хмільниччини, Олега Ясінського, Указом Президента України посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, - повідомляють Життєві обрії з посиланням на Вежа.

Олег працював у Козятині на залізниці до 2019 року. Старша донька Аліна вирішила стати стоматологом, а молодша Оля також мріяла про медицину. Тому чоловік поїхав на заробітки за кордон.

До початку повномасштабного вторгнення він разом з братом працював за кордоном. Після оголошення в Україні воєнного стану вони повернулись у рідний Козятин. Вже 28 лютого брати Ясінські були у військкоматі.

Ми з ним з одного села, навчалися в одній школі. Спочатку це була шкільна дружба, яка переросла у взаємні почуття і ми одружилися. Він був безкорисливим, душею колективу, у найскладніших ситуаціях старався знаходити вихід. Він вмів знайти слова підтримки, вмів заспокоїти у важку хвилину. Він і нас навчив бути самостійними і розраховувати тільки на власні сили. Його ніколи не покидало почуття гумору, – розповідає дружина Наталія Ясінська. 

Зазначено, що спочатку брати стояли на блокпосту, тоді й проходили навчання. Та 19 травня їх відправили воювати на Донеччину:

Телефонував рідко і розмови були короткими. В його думках були ми та Україна, яку він любив. Просив мене та доньок, щоб ми береглися, а за нього молилися. Він не говорив, що там у них дуже гаряче, але ми здогадувалися, що там пекло. Я кожного разу його запитувала, коли він повернеться додому, а він кожного разу казав, що в думках він з нами вдома, а повернеться з перемогою. Такими були його слова в день останньої нашої розмови.

Під час висування на позиції 2-х розрахунків мінометної батареї поблизу населеного пункту Мазанівка Слов’янського району Донецької області 13 червня близько сьомої години ранку, Олег Ясінський потратив під артилерійський обстріл. Як наслідок, він отримав множинні осколкові поранення та загинув під час евакуації з поля бою.

Наташа, я не можу спокійно жити, коли знаю, що ворожий чобіт топче нашу землю, – казав він дружині.

За повідомленням «Укрзалізниці», захиснику було 46 років:

Він мріяв стати дідусем. Ця довгоочікувана подія в житті Олега Казимировича мала відбутись у двадцятих числах червня. Його молодша донечка мріяла перевести любого татуся в статус дідуся, народивши йому першого онука.

 

  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:---------------  

ХМІЛЬНИЧАНИН РОМАН КАШПУР З ПРОТЕЗОМ БОРОНИТЬ УКРАЇНУ ВІД ОКУПАНТІВ

 

 Підписатись на телеграм канал Gazetahm.org 

Сподобалась новина - поділись нею з іншими.