Про те, що з міської ради звільняються професійні кадри з багаторічним стажем, уже повідомлялося на сторінках нашої газети у січні минулого року в матеріалі під назвою "Кадрова полундра". В ньому йшлося про те, що за рік каденції міського голови Сергія Редчика з міської ради звільнились 10 посадовців, серед яких досвідчені фахівці з багаторічним стажем роботи. Серед тих, хто звільнився, три заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів, начальники відділів та спеціалісти...

Відтоді минуло трохи більше року, а з міської ради посадовці тікають, наче з пекла. З січня 2017 по лютий 2018 року з мерії звільнилися керуючий справами виконкому Ігор Павлюк, спеціаліст відділу організаційно-кадрової роботи Віталій Сташко, спеціаліст управління ЖКГ та КВ В'ячеслав Мельник, начальник відділу прогнозування та аналізу доходів фінансового управління Інна Святна, начальник відділу з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Йосип Ду-
бравський, старший інспектор з програмного забезпечення загального відділу Володимир Плахотнюк. Причини звільнення цих людей у кожного свої, і хмільничанам вони не відомі. А от звільнення радника-консультанта міського голови Людмили Шевченко стало досить резонансним.
В своїй заяві на ім'я міського голови Людмила Василівна написала: "Прошу звільнити мене із займаної посади за власним бажанням з 1 лютого 2018 року, оскільки не поділяю принципи та методи Вашої управлінської діяльності, а також політику розвитку міста в цілому".
Своє звільнення вона також прокоментувала у соцмережі Фейсбук:
"Що спонукало мене на цей крок? Набридло споглядати шабаш, що  відбувається. Управління містом перетворилось на підкилимні ігри, у які бавляться міський голова, заступники, керуючий справами виконкому, секретар ради, лобіюючи незрозуміло чиї інтереси. Рішення приймаються кулуарно. Разом з цим керівництво міста ігнорує но-вовведення щодо покращення діяльності виконавчих органів. Цілковите несприйняття стандартів якості породжує безсистемність у роботі, хаос у плануванні та використанні ресурсів як людських, так і фінансових, хаос в управлінській  діяльності. Наслідками цього є маніпуляції під час проведення закупівель, невиправдано захмарні суми закупівель, постійні кадрові зміни, відсутність взаємозв‘язків між працівниками, порушення трудового законодавства. Дуже прикро, що стратегічні та багато інших нормативних документів не виконуються. Їх «життя» лише на папері. Тепер про розвиток міста. На моє глибоке переконання «розкидане» по місту і в парку Шевченка каміння, «креатив» біля адмінприміщення міської ради, квітники-горщики на викривлених тротуарах і т.п. - це не розвиток, а замилювання очей громаді. І це далеко не весь перелік так званого «розвитку».
Звертаючись неодноразово до влади міста з пропозиціями, щоб покращити імідж міста, впровадити та вдосконалювати сучасну модель управління, на жаль, не отримувала підтримки".
Аналізуючи це, на думку приходять слова Марцелло з трагедії "Гамлет": "Щось не так у
нашім королівстві". Чому в час, коли важко знайти роботу, люди звільняються з досить престижних посад? Відповідь на це запитання, мабуть, криється в народному прислів'ї: "До булави треба голови".