Геніальна та неповторна, сильна і водночас романтична, ніжна і точна Ліна Костенко 19 березня відзначила своє 90-річчя. 
На її віршах та прозі виховуються покоління, її обожнює молодь за актуальність та довершеність, доступність і оригінальність.
Читати її твори можна безупинно, у кожному з них розкривається нова історія, а сила думки, сила слова змушує замислитись, вчить розуміти, відчувати та не бути байдужим до важливих подій, що відбуваються довкола, до природи та людських почуттів… 
Її неможливо не любити. Її творів неможливо не любити, адже вони довершені поєднанням фактів, думок, порівнянь, літературної геніальності та неповторності. 
Минулого тижня учениці Хмільницького  професійного ліцею сфери послуг Катя  Степченко і Богдана Охота взяли участь в обласному конкурсі-флешбуку  «Камертон поезії Ліни Костенко». Конкурс на краще читання поезії Ліни Костенко проходить з ініціативи Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва.
Імена кращих на думку журі учасників будуть оприлюднені на сторінці Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва в мережі Facebook, а  переможців запрошено до книгозбірні для відзначення призами.
Ліна Василівна Костенко народилася 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині у родині вчителів. Її дитинство припало на важкі роки. 
У 1936 році родина переїхала до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стали хвилюючими поетичними мотивами авторки, коли вона почала писати перші твори.
В них вона розповіла про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший написаний в окопі вірш. Після закінчення середньої школи молода поетеса навчалась у Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956 році. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961 році не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії. 
Книги Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток. Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту  не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Ліни Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором-романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987 pоці була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Перу поетеси належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Серед сучасних книг Ліни Костенко, що стали бестселерами в Україні та за її межами стали «Триста поезій», «Записки українського самашедшего», «Гіацинтове сонце», «Річка Геракліта» та багато інших. Живе та працює Ліна Костенко у Києві.
І нині 90-річною, ця геніальна поетеса поколінь крокує в ногу з часом, робить безцінний внесок у розвиток сучасної української літератури та є взірцем для молодих поетів, улюбленицею для читачів. Дай, Боже, цій прекрасній, сильній духом жінці довголіття, натхнення й сил творити ще не одне десятиліття. 

Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!
Минають фронди і жіронди,
минає славне і гучне.
Шукайте посмішку Джоконди,
вона ніколи не мине.
Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
Згадайте в поспіху вагона,
в невідворотності зникань,
як рафаелівська Мадонна
у вічі дивиться вікам!
В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "НАШІ БЕРЕГИНІ" - ВИСТАВКА РОБІТ ІЗ ТАКОЮ НАЗВОЮ ВІДКРИЛАСЬ В МУЗЕЇ У ХМІЛЬНИКУ НА ВІННИЧЧИНІ (ФОТО)