Матері загиблого героя Сергія Шандри вручили посмертний орден сина «За мужність»
За особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, посмертно орденом «За мужність» третього ступеня нагородили назавжди 24-річного жителя села Торчин, військовослужбовця 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергія Шандру.
Його не стало шостого серпня. Він боронив Україну, своїм тілом захищав усіх нас, українців, від російського агресора. Не зміг зберегти лише власне життя. Не повернувся до матері, яка нині постійно згадує свого синочка, а думки про те, що її дитини вже немає серед живих, пекучим болем роздирають згорьоване материнське серце.
Щоб вручити посмертний орден і підтримати згорьовану матір, до села Торчин прибули військовий комісар Хмільницького об’єднаного районного військового комісаріату Андрій Охріменко, Сулківський сільський голова Юрій Ковальський, секретар ГО «Спілка учасників АТО м. Хмільника та Хмільницького району» Надія Сівоха та представники військової частини А0704 міста Васильків.
Неможливо втамувати біль згорьованої матері. Вона втратила не просто сина, а й підтримку, порадника, свого помічника. Перша вчителька загиблого Сергія Шандри Галина Раїн, яка постійно підтримує свою колегу, згадує Сергія як завжди чемного, гарно вихованого хлопця.
Посмертну нагороду сина матері Героя вручив заступник начальника 38-го об’єднаного навчального центру Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба морально-психологічного забезпечення, полковник Віктор Грибук.
Полковник Віктор Грибук, який знав особисто нашого земляка-Героя, пам’ятає його як сумлінного та чесного військовослужбовця, патріота своєї держави. За його словами, Сергій, не довго думаючи, сам підписав рапорт на відбуття у відрядження, разом із бійцями підрозділу морської піхоти. Віктор Леонідович подякував матері Сергія – Раїсі Шандрі за сина, за його виховання, за його подвиг.
Це сталося під час так званого «хлібного перемир’я». Бойовики здійснили обстріл поблизу населених пунктів Богданівки і Павлополя. Близько першої години ночі протягом майже години ворог застосовував озброєння БМП, гранатомети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю по наших оборонцях села Богданівки Донецької області. О 10:20 російські окупанти розпочали обстріл з РПГ поблизу Павлополя. Того дня загинули четверо бійців 36-ї окремої бригади морської піхоти, серед яких і наш земляк.
Жодне ім’я Героїв-земляків, які захищають східні кордони України від російського окупанта, не буде забутим. Лише з пам’яті та вдячності тим, хто не ховаючись боронив Батьківщину, повстане сильна держава, відродиться душа народу.
Алла Корнієнко,
«Життєві обрії».