У неділю українці відзначатимуть День захисника України. Недаремно саме цього дня вирішили вшановувати тих, хто боронив і нині боронить кордони нашої держави, адже на цей день припадає велике релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке козаки шанували найбільше, а Матір Божу вважали своєю захисницею.  

  Справжній український козак, захисник неньки-України нині працює у Хмільницькому військкоматі, а до того - з кінця 2014 по 2017 рік разом з побратимами боронив нашу країну на Сході. 
  Єгоренко Олександр Олександрович народився 5 лютого1985 року в селі Митинці Хмільницького району. Але дитинство Олександра пройшло у місті Хмільнику, коли батьки переїхали у райцентр. Олександр Єгоренко народився в сім’ї військовослужбовця, тому ще змалку добре засвоїв уроки армійського життя, жив у залізній військовій дисципліні, а іноді з сім’єю переїжджав з місця на місце: були в Німеччині та Чехії.  Батько Єгоренко Олександр Іванович служив старшим прапорщиком і пройшов війну в Афганістані, має багато нагород, серед яких Орден Червоної Зірки. 
  Олександр закінчив першу міську школу, після чого вступив до Одеського інституту сухопутних військ. По завершенні навчання його призначили в 72-у механізовану бригаду командиром взводу 9-ї механізованої роти в місто Білу Церкву, де він був з 2006 по 2008 роки. Згодом за наказом Міністра оборони його перевели в президентський полк на посаду командира комендантського взводу. Здається, що посада командира всюди наче переслідувала Олександра, адже він був також і командиром оперативної групи, і командиром групи снайперів. 
  В 2014 році Олександр Єгоренко пішов захищати Батьківщину, прослуживши на Сході до 2017 року. Проходив службу в батальйоні «Донбас-Україна» і дослужився до начальника штабу батальйону. Основними місцями, де розташовувався батальйон, були місто Мар’їнка, Красногорівка, Кримське і село Чамарлик біля Маріуполя, на Світлодарській дузі. За словами Олександра, був період, коли не відпускали на ротацію аж 18 місяців. Йому батальйон подобався, а саме через те, що там була жорстка дисципліна і сухий закон. Там служили люди різного статусу і навіть різної національності: білоруси, росіяни, які вже отримали українське громадянство.   На війні хмільничанин знайшов справжніх друзів, а за сумлінне несення служби та мужність отримав багато нагород. Серед них дев'ять - державних. Але найголовнішою своєю нагородою Олександр вважає донечку Полінку.  
  Більше року, після завершення проходження служби в зоні антитеростичної операції,  проходив службу в оперативному командуванні «Схід» у місті Дніпрі. А потім за власним бажанням перевівся у Хмільницький ОРВК, де й працює нині на посаді    начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів-солдатів запасу. 
  Олександр Єгоренко вважає, що службу в армії повинен пройти кожен чоловік, адже там формується дисципліна,  людина стає більш витривалою, крім того, є можливість зробити кар’єру.

Алла Корнієнко, 
«Життєві обрії».