
В музеї Хмільника відбулася зустріч школярів з героями нашого часу
Війна торкнулася кожного українця. Вона змусила змінитися, переосмислити життя, навчила тримати удар і цінувати свободу. Хтось боронить країну зі зброєю в руках, хтось допомагає в тилу, а хтось бере на себе місію пам’яті — щоб молоді серця знали правду і розуміли, якою ціною виборюється майбутнє.
Саме такою була зустріч 19 вересня у Хмільницькому історичному музеї. У новій експозиційній залі «Битва за життя: російсько-українська війна» учні 10-А класу ліцею №4 мали нагоду доторкнутися до живої історії, почути свідчення тих, хто знає війну не з підручників.
Директорка музею Наталія Пацанівська відкрила зустріч розповіддю про створення експозиції, у якій кожен експонат — це не просто річ, а свідчення життя і боротьби. Вона наголосила, що ми маємо берегти цю пам'ять, бо саме вона є фундаментом нашої свободи.
Особливим гостем став старший лейтенант Андрій Франчук — начальник розвідки другого механізованого батальйону 22-ї окремої Миколаївської механізованої бригади. Він не лише допоміг створити цю залу, передавши експонати з фронту, а й поділився з дітьми власним досвідом. Андрій розповів про труднощі, втому, щоденні випробування і про віру, яка тримає його та побратимів на передовій. Подарований ним шеврон став для музею символом незламності воїна.
Та, мабуть, найбільш пронизливим моментом зустрічі була розповідь волонтера з Війтівців Івана Плотиці. Його син, Сергій загинув за волю і незалежність України травні 2024 року. Рік і два місяці батько жив надією, що син, можливо, живий. Вдень він чекав звістки, а вночі чув його голос, розмовляв з ним у снах. У липні цього року він зустрів свого сина «на щиті». Пережите горе не зламало цього 63-річного чоловіка. Сьогодні, Іван Плотиця робить усе можливе, аби врятувати чиїхось синів, він організовує збори, купує та передає на фронт дрони, автомобілі, запчастини і багато іншого.
Розповіді Андрія Франчука та Івана Плотиці учні слухали, затамувавши подих. Для них це був не звичайний урок — це урок мужності й любові до України. Урок, який вони запам'ятають назавжди.
Схожі новини

