«Герої не вмирають!» сім років. Сім років, як на Сході України триває війна, сім довгих років надходять тривожні звістки з передової.

От  такого ж сонячного липневого дня як сьогодні сім років тому, 13 липня 2014 року, надійшла звістка про загибель хмільничанина, молодого воїна, якому було всього двадцять років – Сергія Муравського – першого воїна- хмільничанина, який загинув, рятуючи своїх побратимів, виконуючи бойове завдання із захисту незалежності України.

В цей день, біля пам’ятника воїну, який встановлений на перехресті вулиць Київської та колишньої Горького, яка нині носить ім’я героя Сергія Муравського, відбувся мітинг-реквієм, присвячений вшануванню його пам’яті. Вшанувати пам’ять про військового прийшла його мама, представники влади, волонтери та учасники АТО/ООС, військові, представники православної церкви та небайдужі громадяни.

Очільник районної ради Юрій Слабчук та заступник міського голови Андрій Сташко висловили свої співчуття та слова підтримки матері Сергія Муравського Аллі Муравській. Згадали той день, коли довелось повідомити страшну звістку про загибель її сина, голова спілки учасників АТО/ООС  Валентин Ковальський та волонтер Микола Михальнюк. Нотами болю були наповнені щирі слова любові за втраченим сином Алли Муравської. І хвилинна тиша застигла в натовпі присутніх в пам’ять про героя.

Пройшло уже сім років з початку війни, підростають молоді покоління, які народилися в 2014 році,  у 2021 році вони уже закінчили перший клас. Школярі вступають у виші чи натхненні подвигом свого земляка ідуть захищати Батьківщину. От і вірш «Герої не вмирають», присвячений Сергію – продекламував Олександр Тадеощук, який змалечку уже буде знати, що  він ріс у ті часи коли йшла війна, і не всі герої змогли повернутися.

До підніжжя пам’ятника Сергію Муравському присутні поклали квіти, а протоієрей Іван Пукас провів панахиду за полеглим воїном.

Минуло сім років і кількість тих, хто зустрічав Сергія в липні 2014 на Площі Хмільника, зменшилася в рази, коли вшановували його пам’ять сьогодні. Втім, це вже, мабуть, стало нормою.  За час, протягом якого проходив мітинг, жоден автомобіль з тієї великої маси проїжджаючих повз, жоден пішохід не зупинились на хвилинку, щоб вклонитись герою. Мабуть мирне життя, яке вибороли для усіх них такі хлопці як Сергій, притупило у них відчуття того, що в країні війна, і кожен день, прожитий на мирній території - це як звичне явище, яке породжує байдужість. А зовсім поруч війна, і якщо ми забудемо про це, то подвиг всіх цих хлопців буде марний. Буде марний подвиг Сергія, який не долюбив, не дорадів, не дожив, не залишив після себе нікого, окрім матері.

Довідково.

Сергій Муравський народився 8 березня 1994 року в Хмільнику. У 2010 році закінчив тут школу №1, а у 2013 році - Вінницький транспортний колледж.

З квітня 2013 року Сергій проходив військову службу за контрактом в 8-му окремому полку спеціального призначення Військ спеціального призначення Збройних Сил України (військова частина А0553, місто Хмельницький).

З червня 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на Сході України.

13 липня 2014 року старший солдат Муравський загинув у бою під час операції з розблокування оточеного терористами Міжнародного аеропорту «Луганськ».

23 липня 2014 року похований на міському кладовищі по вулиці Київській в Хмільнику.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (14.11.2014; посмертно), медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (25.04.2015; посмертно).

Юрій ЧЕХУТА

---

Підписатись на телеграм канал Gazetahm.org