Предмети, папери та знаряддя праці, в яких віками зберігається дух минулого – це  те, що може більше наблизити нас до часів існування наших предків. Те, як жила колись людина, чим займалася і в що вірила, якими грошима користувалася і який мала вигляд – все це кожен може побачити у музеях. Але жоден експонат не зможе існувати без дбайливого його збереження турботливими музейними працівниками. У Хмільнику збереженням прадавніх цінностей займаються працівники Історичного музею, що знаходиться у вежі біля палацу графа Ксідо. 
Музей спочатку був районним, його створила група ідейників 8 листопада 1976 року, і він працював на громадських засадах. З роками примножувалися експонати, збагачувалася музейна скарбничка. Тривалий час музеєм опікувався один із його засновників – І. В. Крисько, далі й до 2011 року директором був М.К.Іващук, а в 2014 році й донині директором музею працює невтомна Н. М. Пацанівська. У 2016 році музей став комунальним закладом. Завдяки старанням трудового колективу, а також багатьом небайдужим людям, які зацікавлені у розвитку музею та збереженні  його історичної спадщини, музей розвивається і діє навіть в умовах карантинного обмеження. Адже виставки розміщують у мережі Інтернет. Так, виставку митців нашого краю, яка відкрилася ще до початку карантину, вирішили показувати онлайн. Планується зробити також і віртуальну виставку школи мистецтв, яка діятиме до червня.
Наразі в музеї діє виставка «Берегині нашого роду», а також картин хмільницького художника Дмитра Власійчука,  митців Аліси Євстафьєвої та Олени Рязанцевої. Також діє пізнавальна виставка речей хмільничанина Валерія Семенюка під назвою «Коли в Антарктиді – один такий…». Одяг Валерія Павловича, фотографії та екземпляри засушеної морської живності із Антарктиди (морські їжаки тощо) – безсумнівно цікава виставка не лише для дорослих, вона може стати корисною і для школярів. Так само цікавою для всіх поколінь є виставка експонатів часів Майдану, а також із російсько-української війни. Це вже сучасна історія, яку творили наші брати, сестри та батьки.
В музеї четверо працівників, які дбайливо ставляться до кожного експоната, і зберігають в пам’яті про кожен раритет історію його появи. Нині у музеї на збереженні близько чотирьох тисяч експонатів. Вони дбайливо збиралися не одним поколінням людей. Різні предмети приносили небайдужі люди з міста і району, вишукувалися працівниками музею, їх привозили навіть з інших міст та областей. Про кожен експонат директорка музею Наталя Пацанівська розповідає з захопленням. Досить часто музейні працівники оголошують акцію «Подаруй музею експонат», і тоді місцеві жителі приносять давні речі. Наприклад, минулого року члени любительського об’єднання «Читацьке коло» принесли у скарбничку музею вишиті наволочки, рушники, плойки для волосся, які підігрівалися на відкритому вогні тощо. У музеї зберігається патифон, до якого принесли платівки. Минулого року керівник приватного музею із міста Суми Сергій Гуцан привіз спеціально для хмільницького музею колекцію речей часів Київської Русі: хрестики, наконечники, ножі тощо. Тут є також колекція листів із фронту, принесених місцевим жителем Олександром Порицьким. В зв’язку з появою цих листів у музеї відкрили виставку, присвячену Дню Перемоги під назвою «Жива пам’ять війни». В листах дідусь Олександра Григоровича пише з фронту до своїх рідних, а в них, за словами Наталі Миколаївни, так багато тепла і любові, а ще вражає грамотне письмо, що на ті часи було великою рідкістю. 
Ще одним експонатом можуть похвалилися музейні працівники, адже у нього дуже цікава історія. В музей декілька років тому прийшли брат із сестрою і принесли з собою ручний млин. Він добре зберігся, попри те, що потрапив у пожежу. Належав Ягнєжці Бесарабець – уродженці села Соломірка. Правнуки Ягнєжки Тимофіївни Михайло та Інна розповіли, що у роки Голодомору цей ручний млин врятував цілу вулицю, адже у ті важкі часи на вулиці він був єдиним, де всі сусіди могли змолоти собі зерно. Так само всі разом дбайливо ховали від більшовиків єдиний засіб із виживання.
Багато різних історичних знахідок, прадавніх речей зберігається в музеї нашого міста, а історії їхнього походження заворожують.  Після закінчення карантину буде знов оголошено  акцію «Подаруй музею експонат», а тому  хмільничани та гості нашої Хмільниччини зможуть ознайомитися з іще більшою історичною скарбницею. 

Алла Корнієнко, 
«Життєві обрії».  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

120 ІКОН З ВЛАСНОЇ УНІКАЛЬНОЇ КОЛЕКЦІЇ ПРЕДСТАВИВ У ВІННИЦІ ВОЛОДИМИР КОЗЮК

ПІСОЧНІ ХУДОЖНИКИ З ВІННИЧЧИНИ ПІДКОРИЛИ МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-КОНКУРС