Майже три місяці по всій території України триває війна. Її жертвами стали тисячі мирних жителів, мільйони українців змушені були покинути власні домівки та стати вимушеними переселенцями. Внаслідок бойових дій сотні населених пунктів зазнали страшної руйнації, а заручниками економічної кризи стали всі українські міста.
Про те, як воєнний стан вплинув на розвиток Хмільника, які труднощі довелось подолати, аби забезпечити життєдіяльність міста, розповів у інтерв'ю "Життєвим обріям" Хмільницький міський голова Микола Юрчишин.
- Миколо Васильовичу, які виклики постали перед Вами, як міським головою, у перший день війни?
- Для мене, як і для всіх нормальних людей, ця звістка стала страшною. Але я чітко розумів: найперше, що потрібно було зробити - не допустити паніки серед населення. Тому через усі доступні джерела інформації, у тому числі і через вашу газету, я намагався заспокоїти людей, переконати їх у тому, в чому сам був і залишаюсь твердо переконаний - ми переможемо!
Не менш важливим було питання безпеки людей, забезпечення їх бомбосховищами та інформаційним супроводом. Потрібно було надавати чітку роз’яснювальну інформацію, адже місто стало своєрідним хабом для біженців, тут люди зупинялися на нічліг, перепочити, закупити продуктів, заправитися пальним і рухатися далі. Багато людей залишались у місті на декілька днів, багато залишаються у місті і до сьогодні. Усіх цих людей потрібно було зустріти, зареєструвати, нагодувати і поселити, апарат міської ради працював у режимі 24/7. Ми робили усе можливе, аби не допустити в громаді колапсу.
- Яка чисельність внутрішньо переміщених осіб у громаді зараз. Чи збільшується їх кількість?
- На даний час у громаді зареєстровано понад шість тисяч переселенців. І хоч останній місяць ця цифра суттєво не змінюється, це не означає, що Хмільник перестав приймати внутрішньо переміщених осіб. Стала цифра тримається за рахунок того, що люди, які перебували у Хмільнику почали повертатися на звільнені від окупантів території, а на їх місце почали прибувати люди зі сходу та півдня, де і донині тривають бойові дії.
- Яка допомога надається ВПО?
Усі комунальні служби працюють в штатному режимі, виконуються абсолютно усі довоєнні соціальні виплати. Окрім того, виплачується компенсація за проживання ВПО, допомога від ООН та інші, усі наші зобов’язання виконуються в повному обсязі. Вимушені переселенці, які проживають на території Хмільницької громади, усім забезпечені. Допомогу у вигляді продуктів харчування, засобів гігієни, підгузків, ковдр, постільної білизни та іншого надає Територіальний центр соціального обслуговування Хмільницької міської ради та інші волонтерські організації.
- Як відбувається комунікація між волонтерами?
- Задля координації волонтерської роботи на базі міської ради було створено Волонтерської Раду. Це зроблено для об’єднання зусиль волонтерів. Ми не змусили людей працювати під нас. Ми дали можливість та узакони- ли кожну дію волонтерів для того, щоб вони мали захист. Волонтерська рада дала можливість колективної комунікації між волонтерськими групами та створила можливість уникнути того, щоб одна і та сама особа отримувала допомогу декілька разів, а інша не отримала нічого.
- Хмільничани часто нарікають на дорогий проїзд в маршрутному транспорті, чи є можливість зробити його дешевшим?
- Ви знаєте, є обставини, на які міська влада не має впли- ву. Сьогодні в країні йде війна, розтрощена паливна інфраструктура, вранці ціна палива одна, а до вечора інша, на ринку утворився дефіцит пального, його немає де взяти, кілька днів місто взагалі було без транспортного сполучення, тоді люди почали нарікати, що немає чим добратися на роботу і з роботи. От і виходить: їздить транспорт - дорого, не їздить - погано.
Ми повинні розуміти, що ми живемо у зовсім інших реаліях, ніж три місяці тому. Яка ціна проїзду буде завтра не знає ніхто і я не знаю. Все буде залежати від ситуації в країні. Можу запевнити, що сьогодні міська влада і весь її апарат робить усе можливе, аби забезпечити життєдіяльність громади, але впливати на ціни, тим більше в такі нестійкі економічні часи, в мене немає ні повноважень, ні права. Я не можу змусити перевізників їздити у збиток, вони просто покинуть маршрути. Ми усі маємо набратися терпіння і пережити ці важкі часи.
- Як плануєте розвивати місто, які в найближчий час будуть реалізовані проєкти?
- Війна внесла великі корективи в життя кожного українця. Через неї багато задумів відійшли на задній план, але це не означає, що ми цього не зробимо. Усі взяті на себе зобов’язання обов’язково будуть виконані. Багато чого не можна реалізувати через військовий стан, казначайство не пропускає платежів, а це, в свою чергу, гальмує розвиток, але нічого страшного в цьому немає.
Місто продовжує жити, вулиці підметені, робиться ямковий ремонт, кладуться тротуари, насаджуються нові дерева. Зростання цін вплинуло на все, економічними заручниками війни стали і люди, і бізнес, і влада. Наприклад, дорога біля «Сільпо» вже мала бути зроблена, однак війна внесла свої корективи. Люди, які виграли тендер на виконання робіт, відмовляються виконувати свої обов’язки, оскільки ціна цього відрізка дороги ви- росла приблизно з 2 мільйонів до 5-6 мільйонів гривень. Але прийде час і вони виконають взяті на себе зобов’язання, тому що в укладеному договорі прописано про штрафні санкції.
В найближчий час планували зробити кінотеатр у Хмільнику, однак через закриті реєстри наразі це не можливо. Але при появі можливості ми надалі будемо розвивати наше місто. Цього року уже висаджено більше трьох тисяч дерев. Наше завдання - кожен рік насаджувати більше десяти тисяч дерев. Вони повинні служити нашій громаді, нашим дітям. Старі дерева небезпечні, у Хмільнику навіть був випадок смерті жінки внаслідок падіння дерева. Щоб такі випадки більше не повторювались проводиться вибракування та зрізання старих сухих дерев. Ми мусимо доглядати за містом, за насадженнями у ньому.
Також ми повинні зробити Хмільник зручним для його мешканців. Хмільничани повинні мати місце для комунікації, це дуже важливо. Ми працюємо над тим, щоб люди мали де провести час, присісти, відпочити, провести вихідний. Для комфорту дітей було прийнято рішення закупити електричні самокати. Поставити їх у парку імені Шевченка, щоб діти, батьки яких не мають можливості придбати самокат, змогли безкоштовно покататися. Також у парку планується відкрити дитяче кафе.
За свою каденцію я планую замінити всі опори у Хмільнику, зробити сучасне освітлення, яке буде відповідати на- шому місту-курорту. Моя ціль - зробити комфортне, доступне та безпечне місто і для цього я докладу максимум зусиль.
- Чи планується у нашій громаді розміщувати підприємства з території бойових дій?
- На сьогоднішній день, ми спілкуємося з одним таким підприємством. Але, на жаль, Хмільник не має необхідних для роботи цього підприємства потужностей. Для його роботи необхідно 1,5-2 мегавати електроенергії, 12 тисяч квадратних метрів, 500 робітників, які готові переїхати до Хмільника. Поки що ведуться переговори, шукаємо можливості, якщо вдасться дійти згоди, це буде добре для нашого міста.
- Навчальний рік добігає кінця, коли планується його завершення?
- Закінчення навчального року відбудеться згідно з графіком. Учні отримають атестати, медалісти будуть відзначені. Ми зробимо все можливе задля того, щоб наші школи були успішними. Люди мають розуміти, що складні умови, з якими ми зіткнулися, роблять нас сильнішими, змушують нас думати на декілька кроків вперед.
Я вважаю, що ми маємо донести до наших дітей, що дистанційне навчання, це не погано, потрібно навчити дітей самодисципліні. Весь світ так навчається, часи змінюється, не все залежить від влади. Я також із задоволенням спостерігав би, як наші діти крокують до школи, але нам потрібно дбати про їхню безпеку.
- Що побажаєте хмільничанам?
- Найперше, що хочу побажати - перемоги і не лише хмільничанам, а всім українцям. Кожен день війни - це нові виклики, але потрібно набратися терпіння, згуртуватись і вигнати з нашої землі окупанта. Переконаний, що так і буде. Україна переможе!
Спілкувався Олександр ОКОЛОДЬКО
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:---------------
МИКОЛА ЮРЧИШИН ВІДПОВІВ НА ПИТАННЯ ХМІЛЬНИЧАН
Підписатись на телеграм канал Gazetahm.org
Сподобалась новина - поділись нею з іншими.